Жартівничок

***

Чоловік з дружиною приходять на берег моря.
Дружина:
– Давай скупаємося!
Чоловік:
– Та ну його на фіг – вода холодна!
– Та ми швиденько!
– Та ну його на фіг – хвиля висока!
– Та ми неглибоко.
– Ну гаразд, давай!
Дружина входить у воду і думає:
– Ось так завжди – швиденько і неглибоко...

***

Сидить родина, обідає, раптом у глави сімейства падає ложка, він її на льоту підхоплює і говорить:
– Слава Богу, ніхто не прийде.
Тут його донька вбігає з коридору і кричить: – Тату, тату, там тітка Марія в ліфті застрягла!

***

Україна. Ранок. Кухня. Чоловік із дружиною п`ють каву. Дружина (ніжним голосом):
– Любий, ти не забув, що незабаром 8 березня?
Чоловік (поперхнувшись кавою):
– Що, ЗНОООВУ???!!!

***

15-річний син приходить додому, приводить із собою напівп`яну обдерту бомжиху невизначеного віку й каже батькам:
– Мамо, тату, це Степанида, моя наречена, вона на восьмому місяці вагітності й житиме в нас!
Батьки в шоку, ледь не непритомніють. Син:
– Ну добре, добре, чого ви злякалися, – пожартував я!
Батьки заспокоюються:
– Ну, синку, ти і жартівник!
А хлопець продовжує:
– ...пожартував, пожартував – її Тетяною звуть!

***

– Я познайомилася з дуже багатим чоловіком. У нього були гроші, а в мене – досвід.
– А тепер?
– Тепер у нього досвід, а в мене – гроші...

***

Заходить симпатична дівчина в літак і сідає біля вікна, до неї підходить чоловік і каже:
– Дівчино, ви зайняли моє місце!
– Та ви що? Тут сидітиму я!
– Он як? Тоді беріть штурвал і ведіть літак!

***

– Дівчино, а Вам хто-небудь казав, що Ви дуже красиві!
– Ні!
– А... Вам, певно, в житті зустрічалися тільки винятково чесні мужчини...

***

Під вікнами пологового будинку стовбичить чоловік. Він кричить, задерши голову:
— Галю! Ти вже народила?
— Та вже.
— Донечку чи сина?
— Та сина.
— І на кого він схожий?
— Та ти його не знаєш...

***

— Хто батько вашої дитини, — запитує суддя.
— Іван-рибалка, — відповідає молодиця.
— А прізвище?
— Так близько ми не були знайомі.

***

Дочка:
— Мамо! Я не вийду заміж за Ілька! Він такий атеїст, що навіть у пекло не вірить.
Мати:
— Виходь за нього, дитинко! Потім повірить!

***

— Чому ви намагалися втекти з в'язниці?
— Я хотів женитися!
— Дивне у вас уявлення про волю.

Чого кричав?

Чого це Петро вчора так кричав на дружину?
– Вона не хотіла казати, на що потратила гроші.
– А чого сьогодні ще дужче?
– Бо сьогодні вже сказала.

***

Чоловік повертається з відрядження і знаходить на столику сигару.
– Звідки вона? Дружина мовчить.
– Останній раз питаю: звідки сигара?
– Та з Гавани, бовдуре,– чується з шафи.

***

– Чому ти посварилася з Кіндратом?
– Бо він учора знову освідчився мені в коханні.
– Що ж у цьому поганого?
– Але ж позавчора я вже погодилась вийти за нього заміж?

***

– У газетах пишуть, що не Сході можна жінку обміняти на коня. Правда, ти б цього не зробив? – питає жінка чоловіка.
– Ні в якому разі! Я обміняв би тебе принаймні на автомашину.

***

– Якого щастя ви чекаєте в наступному році?
– Я не матеріалістка. Мої бажання дуже скромні: я б хотіла мати тільки... нове прізвище.

***

– Одружуєшся зі мною з любові чи зі здорового глузду?
– Ти збожеволіла! Про який здоровий глузд може йти мова?

***

– Ну і дурень я був, коли на тобі женився,– каже чоловік.
– А я це знала, – відповідає жінка.
– Тільки все сподівалася, що ти порозумнішаєш.

***

Якось увечері старий професор з дружиною сиділи перед каміном у глибокій задумі. Нараз лунає дзвінок.
– Господи! – прошепотіла дружина.
– Це мій чоловік! – і пішла відчиняти двері.
– Хай йому чорт! – вилаявся професор і вистрибнув у вікно.

***

– Я чув, що під час обіду дружина читає тобі книги. Це правда?
– Так, вона читає мені кулінарну книгу, щоб я точно знав, що вона приготувала на обід.

***

– Як швидко змінюється людина після весілля! До нього мені подобались буквально всі жінки.
– А зараз?
– А зараз я люблю на одну менше.

***

– Скільки вам років? – запитує суддя свідка.
– Не забувайте, що ви заприсяглися говорити правду і тільки правду.
– Двадцять один рік і кілька місяців.
– Скільки місяців? – наполягав суддя.
– Ну... – сто вісім.

***

Пастор до дружини:
– Сьогодні я ощасливив сім осіб.
Дружина:
– В який спосіб?
Пастор: – Одружив три пари.
Дружина: – То ж тільки шість осіб?
Пастор: – Так. Але і я ж одружував їх не безкоштовно.

***

У каюту на пароплаві влітає задихана і розпатлана дівчина.
– Що трапилося? – питає її сусідка.
– Капітан сказав, що насувається шторм, і я, як дурепа, дозволила прив'язати себе до щогли!

***

– О, яка ви гарна на цьому дивані...
– Це я тільки сиджу...

***

Зустрічаються дві колєжанки:
– Вчора ввечері йшла проспектом Шевченка – зґвалтували!
– А я, дурепа, всьо Личаківською ходжу!...

***

Міжнародна жіноча конференція. На порядку деному три питання:
1 – всі чоловіки зволочі, 2 – нема що вдягти, 3 – різне.

***

"А я скільки своєму чоловікові не говорю, що я йому не зраджую, що я вірна. А він рогами вперся і не вірить."

***

КОМУ ГІРШЕ

— Чому ти зажурився?
— Та як не журитися? Є у мене молода, гарна і добра жінка, а здоров'я не має.
— Мені, брате, це гірше. Моя жінка стара, погана і зла, а здорова, як кінь!

Ощадлива

— Твоя дружина ощадлива?
— Іноді. На іменинах, коли їй стукнуло сорок, вона встромила у святковий торт усього двадцять шість свічок.

***

Сватач

Несміливий сватач після величезних зусиль нарешті відважився:
— Маріє, думаєш, що твоя мати справді хотіла б стати моєю тещею?

Прикмета

— Увечері, мабуть, буде буря! — каже чоловік, йдучи на роботу.
— Якщо ти повернешся раніше, ніж я ляжу спати, то бурі не буде, — заспокоїла дружина.

***