Поезія  Усяка всячина  Прислів'я, приказки  Хихітня



*

    Із книги «СУНЮЙ ЦЗІН»

    З китайської переклала Ядвіга ЛИСЕВИЧ

    І запитав Хуан-ді Чисту Діву:1

    — Дух мій постарів і не вмиротворений, на серці залягла туга, тіло моє долає постійний страх перед небезпеками. Що діяти мені? Як бути?

    — Коли дух старіє і применшується снага, то причиною цьому — порушення зносин між Інь та Ян,— відповідала Чиста Діва. — Як вода гасить вогонь, так і жіноче перемагає чоловіче. Але той, хто знає і вміє діяти подібно до казана й триніжка, здатен у самому собі приготувати трунок, гідний богів, поєднуючи всі п'ять смакових відчуттів2. Хто пізнав шлях Інь та Ян, той віднайшов собі всі п'ять насолод; хто ж не пізнав цей шлях, не знатиме радості, навіть якщо йому судилося зрівнятися своєю величчю з небом — це вже достеменно!

    — Була колись Прекрасна Діва, вправна в даоських науках,— провадила далі Чиста Діва. — І послав імператор цю Прекрасну Діву до Пенцзу3 дізнатися, що сприяє подовженню життя, цебто довголіттю. «Полюбивши своє Сім'я і плекаючи свій дух4, споживаючи їжу та всіляке зело можна досягти довголіття,— мовив їй Пенцзу. — Однак без пізнання таїни зносин не зарадять тобі ніякі ліки! Чоловік і жінка створені разом, як разом народилися Небо і Земля. Немає кінця-краю існуванню Неба й Землі, оскільки вони осягнули таїну зносин. Людина ж невідворотно наближається до дочасної смерті, бо таїну зносин вона втратила.
    А здатність захиститися від поступового виснаження, осягнення таїни Інь та Ян — ось шлях до безсмертя!

    — Хотілося б дізнатися про найголовніше у Вашому вченні,— вдруге вклонившись, промовила Прекрасна Діва.

    — Пізнати Таїну вкрай легко,— прорік Пенцзу. — Але люди не в спромозі повірити й слідувати їй. Нині вашому можновладному імператорові, аби дати лад Піднебесній, доводиться вдаватись до всіляких способів. На щастя, в багатьох його задніх палацах неважко пізнати таїну зносин. Найголовніший секрет — у тому, аби якомога частіше приборкувати юних дів, проте в жодному разі не витрачати Сім'я по кілька разів. Якщо йти за цим правилом, людина стає легкою тілом і уникає сотень недуг!»

    Чиста ж Діва додала:

    — Приборкавши діву, дивися на неї як на ворога, себе ж пошановуй золотом і коштовністю. І тільки заворушиться в тобі Сім'я духу — одразу ж відправ його у власну оселю! Якщо осідлаєш жінку — не церемонься з нею, поводься брутально, але почувай себе ніби на скакуні, що шалено мчить над глибокою прірвою, дно якої втикане гострими шпичаками; і бійся зірватися в неї! А коли ти зумієш зберігати Сім'я — життя твоє не знатиме кінця.

    І знову запитав Хуан-ді Чисту Діву:

    — Мені хотілося б назавжди зректися статевих зносин — чи можливо це?
    — Ні,— відповіла Чиста Діва. — Адже Небо й Земля то закриваються, то розкриваються. Інь та Ян живлять одне одного і зазнають перетворень; людина ж іде за Інь та Ян згідно з порами року. Якщо ж нині ти волієш утриматися від зносин, дух твій і життєвий ефір себе не виявлять, роз'єднані Інь та Ян зачиняться. Як заповниш тоді втрати свої, вправляючи життєвий ефір багаторазовим колообігом? Тож допоможи собі сам, сприйнявши нове. Адже коли нефритове стебло непорушне, його спостигає смерть. А щоб його оселя перебувала в постійному русі, потрібно ним керувати. Коли воно здатне рухатися, не віддаючи, це називають «поверненням Сім'я». А коли Сім'я повертається назад, то заповнює всі втрати і приносить неабияку користь; ним і твориться Шлях Життя!

    — Ось зараз я маю нестримне і непереборне бажання до зносин, а нефритове стебло не підіймається. На обличчі моєму — сором, у думках — острах, перлинами котиться піт, сердечні почуття пройняті жагою і жаданням, я навіть допомагаю рукою. Як зміцнити себе?

    — Те, про що питає імператор, трапляється з багатьма,— відповідала Чиста Діва. — Будь-яке бажання зблизитися з жінкою не повинно суперечити прийнятим канонам і приписам. Найперше слід умиротворити свій життєвий ефір, тоді й нефритове стебло підніметься; зберігай свої п'ять незмінностей5 — і в дев'ятьох органах тіла з'явиться приємне відчуття, а жінка розчервоніється. Переконайся, чи готовий ти її приборкати; збери Сім'я, яке тебе переповнює, черпни слини з її рота. Тоді Сім'я і життєвий ефір повернуться, засвояться і по вінця переповнять кістки й суглоби. Заступи шлях семи втратам6 і крокуй шляхом восьми вигод. Якщо не підеш проти п'яти незмінностей, то збережеш своє тіло і воно наповнить ся тим ефіром, який необхідний, і жодна недуга тоді не торкнеться тебе. Коли в палатах і сховищах7 мир і супокій, коли світло й волога розливаються рівномірно, тоді (нефритове стебло) піднімається кожного зближення, життєвий ефір і сили множаться стократ, супротивник твій скоряється і слугує тобі — чого ж тоді соромитись?

    ...І спитала Прекрасна Діва:

    — Адже при зносинах насолода виникає, коли витікає Сім'я; якщо ж перекрити йому шляхи і не випускати, яка ж тоді буде насолода?

    — Якщо Сім'я вийшло,— відповідав Пенцзу,— тіло стає ледачим і стомленим, у вухах шумить, очі злипаються, горло пересихає, а м'язи розслаблюються. Попри миттєву втіху, кінчається все безрадісно. Якщо ж зноситися, не витрачаючи Сім'я, сил і життєвого ефіру стає надмір, тіло перероджується, слух і зір загострюються. І хоча ти й погамовуєш себе, упокорюєш думки, зате зносини, любов тривають значно довше, ніби їх усе ще мало і мало. Хіба це не втіха?

    — А хотілося б знати, яка користь від зносин, коли не витрачаєш Сім'я? — поспитав Хуан-ді.

    — Якщо ти чиниш так один раз, покріплюються сили й життєвий ефір, — пояснила Чиста Діва. — Якщо двічі — гострішає слух і яснішає зір; якщо тричі — зникають недуги; якщо чотири — вгамовуються всі п'ять духів; якщо п'ять разів — кров'яні судини переповнюються; якщо шість — хребет і крижі стають міцними і дужими; якщо сім — прибуває сил; якщо вісім — тіло наче випромінює сяйво; якщо дев'ять — життя і довголіття будуть нескінченні, а якщо десять — зрівняєшся з духами.

    — А як бути тим, для кого основне — дорожити своєю вологою і не збуватися Сім'я, але хто, однак, хоче мати дітей? — спитав Хуан-ді в Чистої Діви.

    — Люди бувають слабкі й міцні, роки бувають зрілі й похилі,— відповідала Чиста Діва. — Кожен повинен зважати на свої сили й життєвий ефір, не повинен надто квапитись і напружуватись. Поспішиш, перенапружишся — і зашкодиш собі. Тому в п'ятнадцять років здоровий чоловік може проявити себе двічі на день, а охлялий, виснажений — лише раз; у двадцять років здоровий чоловік може виявляти себе двічі, а слабкий — знову ж таки раз; у тридцять років квітучий чоловік може виявляти себе раз на день, зате слабкий — раз на два дні. У сорок років здоровий чоловік може виявляти себе раз на три дні, а занепалий — раз на чотири дні; у п'ятдесят років здоровий може виявляти себе раз на п'ять днів, а зношений — раз на десять днів; у шістдесят чоловік може виявляти себе раз на десять днів, а охлялий — раз на двадцять. У сімдесят же років чоловік може виявляти себе раз на тридцять днів, а хто спустошував себе — не виливає (сім'я зовсім)...

    — Життя людське починається із зачаття, із злиття Інь та Ян,— мовив Хуан-ді. — І коли Інь та Ян зливаються, слід уникати дев'яти нещасть.

    Перше з них — полуднева дитина, вона народжується задерикуватою, робить усе наперекір;

    друге нещастя — дитина опівнічна: цієї пори Земля і Небо зачинені, й дитина народжується якщо не німою, то глухою або сліпою.

    Третє нещастя — дитина сонячного затемнення: тілом вона немічна, потворна й ущербна.

    Четверте нещастя — дитина грому і блискавки, зачата, коли Небо гнівається і вселяє страх: вона легко впадає у божевілля.

    Нещастя п'яте — дитина місячного затемнення, вона жорстока до своєї матері.

    Шосте й сьоме нещастя — діти зимового і літнього сонцестояння: вони приносять батькам горе.

    Восьме нещастя — дитина, зачата при погляді на півмісяць: вона приєднається до бунтівників.

    І нещастя дев'яте — дитина сп'яніння: вона неодмінно страждатиме недоумством, буде вся у виразках, наривах і болячках...

    ПРИМІТКИ ТА КОМЕНТАРІ ДО «СУНЮЙ ЦЗІНА»

    1 Чиста, або ж Природна Діва (Сунюй), що керувалася натуральною природою людини, підкидаючи все наносне, штучне й шкідливе, жила нібито в часи міфічного імператора Хуан-ді. Найважливіші медичні знання давнини викладаються у формі її бесід з Хуан-ді.

    2 ...п'ять смакових відчуттів — гостре, гірке, кисле, солодке та солоне,

    3 Пенцзу («Патріарх Пені — легендарний довгожитель, «китайський Мафусаїл», прожив нібито 800 років. Вважався нащадком абсолютномудрого правителя давнини Чжуань Сюя (XXV—XXIV ст. до н. е.), народився нібито за царювання правителя Яо (XXIII—XXII ст. до н. є.) і дожив до кінця династії Інь (XII—XI ст- до н, є.), що загалом складає понад вісімсот років. За однією версією, одержав надзвичайний дар довголіття від Верховного Володаря, якому неабияк догодив своєю пожертвою; за іншою — перший розробив методику правильного дихання і утримання Сім'я при статевих зносинах. За переказами, Пенцзу відкрив секрет довголіття Прекрасній Діві (Цайнюй), що її послав до нього один із правителів династії Інь. А оскільки старець пояснював Діві свої таємниці не лише на словах, у них за цей час народилося двоє синів.
    Згодом до вчення Пенцзу приєднався і сам іньський правитель: щоб одному заживати втіхи, він почав страчувати інших послідовників вчення. Після цього Пенцзу подався на Захід, де його сліди загубилися.

    4 Полюбивши своє Сім'я і плекаючи свій дух... — Сім'я (Цзін) у китайській філософії — матеріально-духовний субстрат. Духовне сім'я, виходячи в світ із кола Дао, отримує в процесі матеріального втілення численні оболонки, серед них і тілесну. Воно міститься в тестикулах і поступово применшується, бо плекає людський дух і витрачається при статевих зносинах. Для даосів найважливішим способом продовження життя було витрачання своєї Світової сперми під час статевого акту, однак вони вважали за необхідне використовувати цей акт і для «підкачки» енергії іззовні. Для цього існували особливі способи як на фізичному, так і мен¬тальному рівні.

    5 ...зберігай свої п'ять незмінностей... — у даному випадку п'ять світових стихій, символізованих знаками дерева, вогню, землі, металу й води, які змінюють одна одну в різні часові періоди і впливають на різні органи людини.

    6 Заступи шлях семи втратам... — Під сімома втратами мається на увазі сім різновидів здоров'я чоловіка, несприятливих для статевих зносин. Під вісьмома вигодами розуміють вісім поз, корисних для лікування тієї чи іншої недуги.

    7 Коли в палатах і сховищах... — Маються на увазі найважливіші внутрішні органи тіла, поділені на Шість Палат і П'ять Сховищ. До Шести Палат належать: жовчний міхур, шлунок, сечо¬вий міхур, так звані «три нагрівачі»; товстий і тонкий кишечник. До П'яти Сховищ належать: серце, в якому живе небесний дух «шень»; пе¬чінка, яка зберігає менш тонкий «хунь»; легені, в яких живе земна душа «по», або «дихання» людини; селезінка, яка зберігає в собі людські прагнення; і тестикули, що зберігають Сім'я.
    І. Л.

    КАНОН ЧИСТОЇ ДІВИ

    «Канон», або «Книга Чистої Діви» («Сунюй цзін») належить до сфери літератури «практичної», яка в Китаї ніколи не заборонялась і не знищувалась. Втім, «Канон» ще в давні часи надовго зник, позбувся чималої своєї частини і нині став бібліографічною рідкістю. До першої китайської бібліографії, укладеної ще БаньГу (І ст.), він не ввійшов, як і інший медичний трактат, де фігурує Чиста Діва — «Хуан-ді нейцзін су-вень» («Запитання Чистої Діви до Хуан-ді про внутрішнє»). Проте пізньоханьські автори згадують їх: зі слів поета Чжан Хена (77—139 рр.) можна зрозуміти, що за його часів «Канон Чистої Діви» був популярний у багатьох заможних домах. «Канон» згадується і в офіційній історії династії Суй (581—618 рр.) а потім зникає з поля зору. Можна лише здогадуватися, чому до нас не дійшло багато стародавніх книг, колись неабияк поширених. Очевидно, основною причиною був спад читацького інтересу до них. Що ж до «Сунюй цзіна», то, як на нас, цю давню і досить наївну книгу витіснили більш витончені й «технічні» твори на таку ж тему, як-от «Тун-сюань цзи» («Навчитель, який досягнув потаємного») або «Юй фан мі цзюе» («Розгадані таємниці нефритових покоїв»). На щастя, текст книги зберігся в Японії (щоправда, вже впереміш із текстом схожого «Канону Таємної Діви») і за імператора Гуансюя (1876—1909) книга знову повернулася до Китаю, де й була віддрукована з дощок незначним тиражем. А втім, рукописні примірники книги, видимо, мали обіг у Китаї і доти, бо незрима присутність «Канону Чистої Діви» відчувається в літературному доробку різних століть. Сама книга невеличка — лише один сувій, трохи більше п'яти тисяч знаків. Вона трактує проблему гармонії світових начал Інь та Ян як єдину засаду людського здоров'я, але викладає її витонченим стилем і в цьому розумінні стає для нас явищем літературним — як усі твори словесності тієї далекої епохи загального синкретизму.

    Світ бачився людині єдиним, і субстанція Ян конденсувалася для неї в сонці, в чоловікові і в літературному творі; вона містилася

    у вогні, у слові й у сімені, ім я їй — життя. Проте життя і смерть нероздільні в цьому світі, їх можна сприймати лише сукупно, і людина, що спрадавна прагнула безсмертя, почала ризиковану гру з Інь, аби здобути і втримати в собі якнайбільше Ян. Втім, гра ця була не без приємнощів, оскільки чоловікові партнерувала жінка — носителька начала Інь. Стосунки чоловіка й жінки сприймалися тоді без зайвого святенництва, вважалися природним виявом руху світових сил, що ламати його згубно і для людини, і для суспільства. Слід лише дотримуватися природності й прагнути отримати якомога більшої насолоди й користі. Та понад усі інші прагнення цінувалося прагнення довголіття. А досягти його було нелегко, потрібно було багато знати й уміти — тут і допомагали такі трактати, як «Канон Чистої Діви». Жартівливий афоризм югославського письменника Ж. Петана мовить: «Мрія чоловіка — дівчина, але з досвідом». Цього ідеалу було досягнуто в давньому Китаї, адже брак особистого досвіду з лихвою відшкодовувався досвідом багатьох поколінь. «Нехай навчителькою мені буде Чиста Діва!» — вигукує в оді Чжан Хена молода, роздивляючись повчальні для себе картинки. Знання «Мистецтва шлюбної спальні» дозволяло чоловікові розсунути межі земного буття, а жінку рятувало від недуг, У цьому розумінні давні трактати про шлюб незмірно цікавіші, аніж сучасні аналоги, які викликають такий читацький інтерес. Будьмо ж до них поблажливими, як поблажливі до інших, адже вони — невід'ємна частка літератури своєї доби і без цих фрагментів наше знання про неї було б неповним. Однак остережімося вбачати в них керівництво до дії, бо ж перед нами лише фрагменти великої і своєрідної системи, якої читач не знає і приймати яку можна тільки цілісно. Тож не спокушаймося ризикованими радощами та втіхами, що їх пропонує трактат, і звернімо увагу лише на його витонченість і красномовство — тут його заслуга незаперечна.

    Ігор ЛИСЕВИЧ

    Лисевич Ядвіга Костянтинівна — редактор видавництва «Советская знциклопедия», автор ряду статей у «Краткой литєратурной знциклопедии» та «Советском знциклопєдическом словаре». Перекладає з китайської мови. У «Всесвіті» в її перекладах виходили твори Чжан Канкан, Чжоу Кеціня, Чжан Сяня та Ван Мена.

    Лисевич Ігор Самійлович (нар, 1932 р.) — завідуючий сектором Інституту сходознавства АН СРСР, доктор філологічних наук, автор трьох монографій і понад 120 статей, присвячених проблемам китайської літератури та культури.

    «Всесвіт» #3, 1990

*
Нагору