Микола МАХНІЙ
ЕТНОСЕКСОЛОГІЯ: ЕРОС І КУЛЬТУРА

Передмова

Як на мене, саме через сексуальність у людини є шанс зрозуміти сенс власного існування. Звісно, якщо визнати той факт, що сексуальність в людському соціумі є не лише механізмом відтворення життя, але перш за все процесом, який надає йому смисл.

У життєвій практиці сексуальність зазвичай визначається як біологічно обумовлене бажання або імпульс, який спрямовано на представника протилежної статі (нормальна сексуальність) або будь-який інший об'єкт (так звана збочена сексуальність), що виявляється у поведінці.

Практика сексуальності вказує на сексуальну орієнтацію або сексуальну ідентичність особистості. Проте сучасні філософсько-психологічні теорії трактують сексуальність не тільки як індивідуальні еротичні прагнення, практики й ідентичності, а скоріше як дискурси, що конструюють еротичні можливості.

Прояви сексуальності і формування сексуальної ідентичності зумовлені особливостями взаємодії людей, способами інтерпретації тієї або іншої поведінки на основі існуючих зразків дій, адекватних етнокультурі й конкретному контексту.

Етносексологію сучасні науковці розглядають як розділ етнології (культурної антропології), присвячений вивченню етнокультурних норм і варіацій людської сексуальності.

Предметом дослідження в етносексології виступають етнокультурні варіації та детермінанти сексуальної поведінки і установок, у т. ч. особливості еротичного коду, семантика сексуальної поведінки, техніка та умови коїтусу і т.п. Все це можна усвідомити тільки в широкій соціокультурній перспективі, включаючи диференціацію статевих ролей, стереотипи маскулінності і фемінінності, статевий символізм, особливості статевої соціалізації та шлюбно-сімейних відносин, норми статевої моралі.

Вже у вищих тварин сексуальна поведінка є в значній мірі продуктом научіння, що долучає індивіда до властивої даному виду соціосексуальної матриці. У людини ця соціосексуальна матриця перетворюється на сексуальну культуру, котру і вивчає етноснексологія, використовуючи дані безпосереднього спостереження, звіти інформаторів і різноманітні культурні джерела (дані мови, релігії, мистецтва і т. п.).

Предметні обрії етносексології дуже розмаїті. Гостро постає необхідність розрізняти: 1) фактичну поведінку індивідів, 2) їх установки і ціннісні орієнтації, 3) культурний символізм, що стоїть за ними, 4) ритуали і звичаї, за допомогою яких оформлюються відповідні дії, і 5) соціальні інститути, які цю діяльність спрямовують і регулюють.

Найелементарніша етносексологічна класифікація ґрунтується на розподілі різних суспільств і культур на просексуальні (терпимі, ліберальні, пермісивні) та антисексуальні (репресивні, обмежуючі, які піддають сексуальність постійному контролю і заборонам). Проте цінність такої діхотомізаціі є проблематичною, бо вона не враховує конкретне значення і зміст відповідних норм: хто, кому, що, з ким, наскільки і чому забороняє. Сексуальні табу різноманітні, їх не можна зрозуміти без урахування соціального й етнокультурного контексту, способу життя.

У більшості суспільств існують різні норми сексуальної поведінки для чоловіків, для жінок (так званий "подвійний стандарт"), для різних вікових груп. Окрім негативних санкцій, сексуальну поведінку регулюють позитивними способами - схваленням і поетизацією певних видів любові, культивацією відповідного тілесного канону, ставленням до емоцій, еротики і т. ін. Тому етносексологія безпосередньо пов'язана з етнопсихологією, соціологією шлюбу та сім'ї, етнопсіхіатрією та іншими дисциплінами.

Ігор Синельник “МАМАЄВА ТАНТРА”

Український Ерос

Традиційна еротична культура українців
Любовна магія в українській традиційній етнокультурі
Індійський Кама та український Лель
Легенда про козака Скомороха
Купала – свято юності й кохання
Різновиди сватання по-українські
Українські сороміцькі прислів'я та приказки
Злягання: українські народні метафори сексуального дійства
Українські афектоніми: розмаїття інтимних назв коханої людини
Сексуальна активність сучасної української молоді

До антропології українського прутня

Скіфський фалічний первінь
Фалічні культи давніх слов’ян
Збручанський ідол: фалічний апогей давньослов’янського язичництва
Головний герой сороміцького фольклору
Фалоцентрична «гра в притулу»
«Комора»: тест на сексуальну спроможність молодого
Українська «дуля»: метаморфоза «двадцять першого пальця»
Фалічна сила весільної «шишки»
Півень як тотемний оберігач чоловічого єства
Розмір має значення: що приховують козацькі шаровари?

Сексуальні та ґендерні стереотипи

Сексуальні етностереотипи
Дівоча цнота як культурний феномен
Сороміцькі органи
Кіберсекс: віртуальне кохання у всесвітній мережі
Яой-культура: гомоеротика по-японські
Особливості національного шлюбного законодавства
Кохання й інтимність у різних культурах
Національні стратегії сексуальної освіти

Неосексуальні спільноти в сучасному світі

Трассгендерність, трансвентизм, транссексуальність
Кросгендерна поведінка: бердачи, мау, фатафіне, факалейті
Транссексуальні спільноти Індії – хіждра
Трансгомосексуальність, квір-ідентичність
Метросексуальність
Беггери, бегбої
Асексуали та антисексуали

Сексуальна орієнтація і культура

Гомосексуальна та бісексуальна ідентичності
Одностатеві “зареєстровані партнерства”
Гомосексуальність в країнах Азії та Південної Америки
Гей-культура в Латинській Америці, Китаї, Японії
Українська ЛГБТ-спільнота
Фалічність
"Кукурудзяні діти" фалічної цариці полів
"Код Котигорошка": казково-героїчний чи рослинно-еротичний?

© Микола Махній mahniy.blox.ua/