Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки



*

Микола ТОМЕНКО
ТЕОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОХАННЯ

Романтичній, таємничій та незбагненній душі української жінки присвячую

II. АНТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОХАННЯ

Українське кохання в поезії

Микола Вороний (1871—1938),
поет, літературний критик, громадський діяч.

Палімпсест

Коли в монастирях був папірусу брак,
Ченці з рукопису старе письмо змивали,
Щоб написати знов тропар або кондак,
І палімпсестом той рукопис називали.
Та диво! час минув — і з творів Іоанна
Виразно виступав знов твір Арістофана.
Кохана! Це душа моя — той палімпсест.
Три роки вже тому твій образ чарівний,
І усміх лагідний, і голос твій, і жест —
В душі я записав, зворушений, щасливий…
І хоч виводив час на нім своє писання,
Твій образ знов повстав і з ним моє кохання!!
Одеса — Київ, у потязі, 1903 р.

Ні, не забув…

Ні, не забув я, люба зірко,
З свого чуття і з пам'яті не збув…
Хоч як було на серці гірко-гірко,
Ні, не забув тебе я, люба зірко,
Ні не забув.
Хоч добре знав, що все пішло намарне,
Що враз з тобою все я потеряв, —
Все те розкішне і принадно гарне,
Хоч добре знав, що все пішло намарне,
Хоч добре знав…
Проте кохав, кохав до божевілля!…
Ківшами сліз я жаль свій заливав,
А жаль той ріс, буяв, як чад похмілля…
Проте кохав, кохав до божевілля.
Проте кохав!…
Ох, жаль, той жаль пекучий, невимовний,
Він серце бив на часті, мов рискаль,
А в іскрах сяв там образ твій коштовний…
Ох, жаль, той жаль пекучий, невимовний,
Ох, жаль, той жаль…
Так рік минув, та не минули муки.
Бодай би вже востаннє спалахнув
І згас огонь кохання та розпуки…
Так рік минув, та не минули муки…
Так рік минув…
Чернігів, 1905 року

Вороний М. Поезії. Перекази. Критика. Публіцистика. — К., 1996. - С. 125—126.

До змісту Микола ТОМЕНКО ТЕОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОХАННЯ

*
Нагору