Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки



*

 

Олександр Виженко
УКРАЇНА КОХАННЯ

УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО КОХАННЯ

 А ЯК ЛЯЖЕ, ПРИГОЛУБЕ, ТО ВЖЕ ЗВІСНО, ЩО ТАМ БУДЕ

Тіло на тіло,
Дар на дар,
Радість на радість, –
Ось три взаємопроникнення пари,
Що робить злуку священною.  

БАДАЛА*

 Давнім українським словом бадала я позначаю те, що в світі називають коїтусом. В цьому слові чується радісний вигук мужчини (Ба!) від того, що жінка, яку він жадає, “дала” йому свою згоду на спіткання. Взагалі дієслово бадалатися означає – займатись чимось цікавим і необхідним.
Чоловік і жінка – дві половинки, дві полярні енергії. Під час зустрічі двох електричних полюсів замикається контур і виникає світло. Утворюється коло, магічне коло, коло зцілення, коло гармонії, коло Праві.

Я з плюсиком, ти з оником.
Гарцюю яро коником.
Плюсик у онику, як зірка у домику.

 Містики Сходу стверджують: якщо бадала триває півгодини, то можна побачити навколо пари електричне коло.
Священний акт злуки для сучасної людини вже не є таким, більшість дивляться на бадалу, як на тілесну утіху; звідси виник термін “займатися любов’ю”.
Цивілізація тримає наш мозок у напрузі. Чим більше напружений мозок, тим швидше закінчується бадала, швидше настає виверження сім’я, тому що напружений ум вишукує лише одне – ходи скорішого розслаблення. Після викиду ведогню* (*ведогнем я позначаю внутрішню енергію, те, що для йогів є прана, для даосів енергія ци) приходить відчуття знесилля, а не розслабленості. Одне діло розслабитись, знесилитись – зовсім інше. Розслабленість означає, що ведогонь знаходиться всередині, а сама людина відпочиває. При розсіванні ведогню втрачається сила, після чого ми можемо відчувати лише знемогу.
Ах, як треба парі мати це коло. Існує коло – і пара – то вже не два індивіда, а одна плоть, течія єдиної енергії, єдиної сили. Стан тотального входження в живаскус дарує глибоке задоволення, і, як наслідок, міцне здоров’я. Втонувши одне в одному, ми опиняємось в океані Космічного сяйва.
Хміль єднання має особливий смак у стосунках між чоловіком і жінкою. То справжні космічні жнива!

Що то в мене за гуляння,
Коли нема притуляння!
(3, стор.300)

 Священний акт єднання не знає жодної зверхності чи підлягання. Тут діють закони взаємоповаги і рівноправ’я.

Чи скрипонька гарна,
А чи смичок?
Чи жіночка досконала,
А чи мужичок?
Обоє, як явище світовоє!

 Сила, що подвигає пару до взаємного “жартування”, запалює в їхніх душах палкий вогонь торжества, як у мужчини:

Чи чуєш ти, Павле-брате,
За вгородом качка плава,
За вгородом качка плава
З маленькими качатами,
Добре спати з дівчатами.
Шо на лавки чавусь!
І на покуті чавусь!
Марусино, серденько,
Чавуси! Чавуси!
(16, стор.283),

...так і у жінки:

Захотіла калача
З медком, з медком,
Я ж була
Да під парубком.
Я ж думала –
Умру, умру.
А я ж цеє
Давно люблю.
(51, № 298)

 “Варити кисіль” – справжнє мистецтво.

Красна рілля,
Біле насіння,
Хто уміє – посіє,
А хто не вміє,
Той і ступити не сміє.

 Один з даоських текстів про кохання гласить: “Займатися любов’ю з жінкою – те саме, що летіти гатала на кобилі, загнузданій ветхою вуздечкою, або так само небезпечно, як зводити стіну над глибоким проваллям, дно якого всіяне гостряками. Та якщо мужчина вміє зберігати свій чжин (фалос), він у абсолютній небезпеці з жінкою”.
Так і є. Невмілий парубок шукає близьких стосунків з жінкою, і разом з тим боїться наближення омріяного акту.

Нікому так не вдалося,
Як нашому Юрку,
Сто рублів заплатив –
Не попав у дзюрку.

Учила мене господиня:
–Під фартушком чорна скриня,
А ти того не знаєш,
Біля цицьок шукаєш.

 У його грудях грають шторми переживань, а в голові розтроюдженою вавкою сидить думка:

Ой плачу, я плачу –
Їбатися не вмію.
(54; П. Лукашевич, стор. 43)

Його молодечий страх перед жінкою можна зрозуміти. Але є мужчини, які вважають себе майстрами на цій штуці, у поводженні з жінкою вони гонористі і самовпевнені, хоча насправді то найтемніші невігласи і носії жіночих страждань і незадоволення. Ось один типик такого “постільного силача”:

Іванко упився,
На жінку звалився,
Борода у муці,
М’ясо у руці.

 Ось другий:

Прийду до неї,
Ляжу на неї,
Зжену охоту
До сьомого поту,
Та й солодко засну.

 Такі мужчини бачать жінку виключно як засіб, за допомогою якого вони позбавляються зайвої енергії. Дії таких “гоголів” у постелі (про обмін осолодою, про обопільність вони, навіть, не мислять) більше нагадують акт мастурбації. “Зробив своє діло, зліз і одразу ж захропів” – слова драматичного монологу тисяч і тисяч нещасних жіночок. Хоча є жінки, які беруться себе втішати і заспокоювати: “У мене хоч такий є. А он сусідка Наталка ночами ридма ридає, бо чоловіка не має”. Ї вся її радість в одному:

Ой ти гудз – я петелька,
Ти пощупав – я раденька.
(60; стор. 8)

 Одна з пісень мовби попереджає: невіглас, який дивиться на злягання, як на окрему звичку, не тільки не втішить свою любку, але й наробить біди під час зачаття дитини:

На припічку під кожухом
Справив хлопця з одним ухом;
– Чоловіче, що ти робиш,
Чому хлопця не доробиш?
(14, стор.247)

 По-справжньому обізнаний на цій справі мужчина знає, що жіноча жага прохолодніша і зростає повільніше, ніж чоловіка. Такий любас нічого поспіхом не робить, він “умочить кончик і головку”, потім “ніжечки стискає і потрошечки пускає”, ще й нашіптує красуні у вушко:

Ти ж моя да Марусенько!
Я ж тебе помалесеньку...
(54; П. Лукашевич, стор. 53)

 Таким чином він робить злуку утішною піснею як для себе, так і для своєї “рибоньки”:

Нікому так не дивую, лиш тому музиці,
Як заграє на постелі – чути на полиці.
(3, стор.442)

 Слава Богу, в Україні ніколи не бракувало справжніх чоловіків, які могли годинами “благословлятися в одно”: 

Ой наш батенько все тужить,
Цілу нічку матір мотузить...
(50; стор. 136)

Колисала баба діда
З вечора до обіда...

Орав милий цілий день
Та посіяв конопель...

які несли жінкам незабутні враження від пізнання. Згадаймо нашого славнозвісного Джиґуна:

Я нікому не давала,
Лиш раз джеґереві.
Джеґерь мене розохотив –
Дала б й огиреві.

Ой спасибі тому ковалю,
Що сковав дитину
Під сию годину.

І ковав, і хотів,
І, куючи, не впотів,
І ніжками не тупав,
І в рученьки не хукав,
І добро, і тепло
Добувати було.
(60; стор. 40)

 РУНО НА РУНО КЛАЛИ

Тупу, курочки, тупу:
Чотири ніжечки в купу;
А п’ята коротша,
Од меду солодша!
(54; Хв. Вовк, стор. 142)

 Як тільки мужчина досяг здібності бути єдиною плоттю з жінкою без хвилювання за передчасне виверження ріжениці (спосібний робити сотні разів “сюди-висюди”), часта зміна поз стає надзвичайно важливою, бо тоді пестощі не втратять смак свіжості, і партнери не будуть набридати одне одному.

Півень каже: “Кудкудак!” – Курка каже: “Так!”

 Знайти найбільш підходящу позу для двох партнерів – життєво важливо.

В зручному сплетінні – тілесне цвітіння.

 Існують чотири основні пози сполуки:

  1. чоловік вверху.
  2. жінка вверху.
  3. чоловік і жінка обличчям до обличчя; або чоловік на правому боці, а жінка на лівому або навпаки.
  4. чоловік входить ззаду.

    Так спаровуються більшість тварин. Люди можуть робити це у зручний спосіб в постелі, причому жінка і мужчина лежать на правому чи лівому боці або ж мужчина лежить на жінці.
    Ці пози мають безліч варіантів. Одна може бути зручною для пари, в котрої мужчина на голову вищий за свою партнершу; інша задовольнить пару однакового зросту. Труднощі існують ще й тому, що деякі жінки мають отвір влоговини, розташований вище, ніж у інших. Саме фізичні властивості роблять ряд поз придатними для багатьох комбінацій.

    Михелю, Михелю!
    А я тобі вихилю
    Заднюю й переднюю,
    Боковую й середнюю.
    (60; стор. 74)

     Чотири основні пози такі:

    • “Плужок”. Жінка лежить горілиць. 

    Розкинь ніжки, як баран ріжки.

    Ой засвіти, місяченько,
    До гори рогами,
    Переверни молодицю,
    До гори ногами.
    (ф.28-3, од.зб.429, арк.25) 

    Дівка Гриця полюбила

    І по яйця усадила…
    (54; П. Лукашевич., стор. 43)

    Ступа”. Перевернута поза: мужчина лежить горілиць, а жінка на ньому.

     Баба влзела на человека; ну, верно, баба эта знает, как ездить!
    «Сорочинський армарок» М. В. Гоголь

     Поза, коли чоловік знаходиться зверху, вважається набутком Західної культури.

    Ой ти, гуска моя,
    Ти голубко моя,
    На тобі колосок з’їсти,
    Пусти мене на черево злізти!
    (54; М. Максимович., стор. 37)
    Гоца перха,
    Пизда зверха.
    Хуй на споді
    Кричить: “Годі!”
    (60; стор. 103)

     Цю позу ще називають месіонерською. На Сході давно усвідомили її потворність, адже мужчина важче, вище, мускулистіше, він просто розчавлює тендітне витончене створіння. На Сході завжди було навпаки: жінка зверху.

    Сіла – насіла; встала – забрала.

     А логіка Сходу така. Стиснута вагою мужчини, жінка не має ніякої рухливості. Рухається один чоловік, тому оргазм наступає в лічені секунди, і жінка збентежена, незадоволена. Вона вважає себе партнером, але про неї забули, нею скористалися. Коли жінка зверху, вона стає більш рухливою (“пурхає, як метелик над квіткою”), а мужчина – менше, і це у рази посилює їхню взаємну оргазмічність.

    •  “Гнучка лоза”. Бокова поза.

    Ой ійшов я поза током,
    А там лежить баба боком.
    Нехай баба не дурить,
    В неї живіт не болить.
    (3; стор. 277)

    Візьму свою Марфушку
    Ззаду за м’якушку,
    На бочок переверну,
    Хуєм добре колупну.

     Позиція, коли коханці лежать на боці має два основні варіанти: коли вони розташовані обличчям одне до одного і коли чоловік зі спини. Перевага у тому, що тіла в обох випадках міцно притискаються одне до одного, а руки звільнені для найвибагливіших пестощів.
    У позиції чоловік іззаду можна дістати додаткову втіху, коли жінка злегка рухає стегнами. Чоловік у цей час може просунути одну ногу між її стегон і притиснутися коліном до лобка.
    У варіант обличчям до обличчя фалос може щільно притиснути до лобка і таким чином під час акту активно стимулювати клітор.

    •  “Поїти буська”. Поза ницьма.
    Що Адам має спереду, а Єва ззаду?

    Перифраз: Те, що Адам має спереду, Єва – ззаду.

    І-й варіант:

    Ой на горі, на горі
    Журавлі пасуться,
    А дід бабу їбе ззаду,
    Аж кудрі трясуться.
    (60; стор. 80)

    ІІ варіант: “Гра в курочку й півника

    Акт уподібнюється тому, як півень топче курку.
    Мужчина стоїть на колінах, ноги разом. Жінка стоїть на колінах, розставивши ноги і схилившись на ложе.

    Курочка сокоче,
    Бо півника хоче.
    А півник краче,
    На курочку скаче.
    (54; Д.-Ходаковський., стор. 21)

    ІІІ варіант: Прибивати підківку”.Сидяча поза.

    Ти гусар, і я гусар. Оба гусари взяли
    Дівку на коліна та й заколисали.

    (54; П. Чуб., стор. 112)

    IV варіант: “Продавати розсаду”.

     Мужчина сидить з простягнутими ногами і обіпершись на руки; жінка згинається, спирається на лікті і торкається лицем його ніг.

    Я спереду, я спереду, а Мариська ззаду,
    А Мариська всередині продає розсаду.
    (54; В. Гнатюк, стор. 210)

     Змалювання позицій, коли мужчина при зляганні знаходиться позад жінки ("Старий біс на спину зліз”), найбільш представлена в українському фольклорі:

    Хто ж його вбережеться,
    Як ззаду добереться?
    Як ззаду добереться,
    То і вволю наїбеться!
    (54; П. Лукашевич., стор. 48)

    Ця позиція забезпечує глибоке входження яринця і приємний контакт з клітором. Хоча... все залежить від власних смаків і уподобань. Одним мужчинам подобається гра в “курочку й півника”, іншим до вподоби “перти плужок” –

    Ой хоч ззаду нема ладу,
    Дак спереду – смачній меду.
    (54; П. Лукашевич., стор. 53)

     А є й такі чоловіки, для яких “хоч круть верть, хоч верть-круть” – все добре! Як у тій загадці: “Що краще, чи ззаду, чи між ніг?” – Однаково добре: ззаду курка яйця несе, а з-поміж ніг корова молоко дає.

     Народна пісенність змальовує ще один спосіб сполуки, це коли обидва закоханці стоять.

    • “На палиці ярмарок”.

    Ой у тебе тютюн добрий,
    А у мене чубук довгий,
    Ой дай мені тютюну –
    Навстоячки потягну.
    (54; П. Лукашевич., стор.54)

     СЛАВНА ПОЗА

    Коби-с знала, моя мамко, що може Михайло,
    Тогди би-с мня убирала щонеділі файно.
    (19, №1691)

    У пісенній збірці “Ігри та пісні” мені трапився вельми дивний твір. Спершу наведу його цілком, щоб потім разом із тобою, мій допитливий читачу, поміркувати над його змістом.

    Ой нема, нема, гей, та кращого
    Понад Івана, понад нашого.
    Причепив жорна та й до пояса,
    А сам полетів аж під небеса.
    І крупу меле, і кашу варить,
    І кашу варить, і живіт парить,
    І живіт парить, і суку доїть,
    І суку доїть, і живіт гоїть.
    (4, стор.184)

     Про що йдеться? Одразу не скажеш. Довго я медитував над цією піснею, аж поки до рук мені потрапила російськомовне видання книги “Энциклопедия тантры”. В ній я знайшов кілька варіантів малюнків з коментарями до так званої йоні-асани («славної пози»).
    Перед тим, як детально розглянути кожну строфу народної пісні, наведу кілька цитат із згаданої авторитетної книжки:

     «Славная поза» требует от мужчины большой затраты сил. Любовники становятся лицом к лицу. Затем женщина крепко обнимает мужчину за шею и запрыгивает на него, обвив его талию ногами. Женщина висит на партнере, сжимая бедрами его талию, а он поддерживает ее на весу за ягодицы. Покачиваясь взад и вперед, любовники доводят друг друга до экстаза» (стр. 37-38)
    «Йони-Асана – секретная парная асана. Обычно гуру объясняет ее ученику на словах. Ниже приводится фотография одной из скульптур храмового комплекса Кхаджурахо, которая считается изображением йони-асаны». (стр. 196).

     Проте – час повернутися до нашої пісні.

    Ой нема, нема, гей, та кращого
    Понад Івана, понад нашого.

     Засвідчується, що Іван – найкращий мужчина, дужич, який має надзвичайну наснагу і фізичну силу: “Причепив жорна до пояса”.
    Про які такі жорна йдеться? Це може пояснити інша народна пісня:

    Тато білий, мама чорна,
    Зробив тато з мами жорна;
    Тії жорна не мололи,
    Взяли тіло, розкололи.
    (54; П. Чуб., стор. 93)

     Жорна – то жінка, яка обвила талію Івана своїми ногами:

    Джеджеруне бравий, візьми мя на руки!
    А з рук на коліна, а з колін на злуки!

     “А сам полетів аж під небеса” – силак розпочав рухатися знайомою доріжкою до вишньої насолоди: “І крупу меле, і кашу варить”.
    Інша дівчина сповіщає про мельника:

    Він меле муку м’якенько,
    Держит за пуп легенько.
    (32, стор.629)

     Тож “молоти крупу” і “варити кашу” – не що інше, як виконувати певні рухи при злуці.

    І кашу варить, і живіт парить,
    І живіт парить, і суку доїть,
    І суку доїть, і живіт гоїть.

     Зустрічаємо в одному з варіантів цієї пісні: “Своїй Ганнусі живіт парить”.
    Що таке “живіт парить”, “живіт гоїть”? На це запитання дають відповідь два народних прислів’я:

    Оце того слід, що парить живіт.

    Живіт на живіт – й голова не болить.

     Від притискання й тертя двох животів (живіт – це ще життя) відбувається обопільний загой пари. Найвища якість зцілення:

    Чернець бабу повалив на льоду:
    “Давай, бабо, коляду”.
    Баба ся в чернця просить,
    Баба животиною підносить.
    “Слава ж тобі, чернче,
    Твоїй благостині,
    Що ти порадив
    Моїй животині”.
    (54; П. Чуб., стор. 129)

    Або:

    Ой живіт мені болить,
    Та й на піч мені кортить:
    На самую черевину –
    Попарити животину!
    (54, Хв. Вовк, стор. 147)

    Залишається з’ясувати, що означає “здоїти суку”? На мою думку – дарувати жінці омріяну радість поєднання, через яку вона проживає мить чарівного потрясіння – тілас. Пригадуєте? “І я радий, й вона щаслива”. А чи щаслива?

    Гей у млині, у млині сподобалося мені:

    Там то мельник хороший, меле, бігме, без грошей…

    А такий му справний млин, що там будь і все покинь!
    Гей, у млині, у млині сподобалося мені.
    (3, стор.421)

     У цій пісні про бравого мельника Івана я вбачаю безперечну спільність наших предків з іншими індоєвропейськими народами. Не заперечують мені і тантриські трактати, бо кожен з них починається із слів: “Якщо це є тут, це є скрізь”.

    МЕТАФОРИЧНІ НАЗВИ ЗЛЯГАННЯ

    АМУРНЕ СПІТКАННЯ

    БАБИНІ СКОКИ

    Скаче баба задом і передом,
    А діло іде своїм чередом.

    БАДАЛА
    БЛАГОСЛОВЛЯТИСЯ В ОДНО
    БЛУКАТИ ЛОБОДОЮ

    ВАРИТИ КАШУ

    ВАРИТИ КИСІЛЬ

    ВЕЗТИ ДУБА

    ВЕРТІТИ ДІРКУ – ця метафора знайшла своє ритуальне втілення в обміні обручками. Кільце (дірка) символізує онку (жіночу вагіну), а палець, на який воно надівається, – яринця (чоловічий член). Отож обмін обручками є актом вінчання жіночого і чоловічого начал: з цього моменту онка має бути завжди відкритою для яринця, а він повинен мати силу і бажання бути в ній постійно.

    ВИБИРАТИ ЛЕНОК

    Ой Содома, сама-м дома, прийди, люблку, д’мині,
    Та підемо вибирати ленок при долині.
    (54, В. Гнатюк, стор. 184)

    ВИСІКАНКА

    Ой там на долині жуки бабу повалили,
    і сорочку зняли, висіканку дали.
    (Ном. №12529)

    ВРІЗАТИ СІЧКУ
    ВТИЧИТИ – встромити тичину.
    В’ЯЗАТИ ДУБА
    ГНУТИ ВЕРБУ
    ГНУТИ САНКИ
    ГОЛУБ’ЯТНИЦЯ
    ГУКАТИСЯ
    ДАТИ ДЖМЕЛЯ

    Ой ти моя, дівчино, ярий цвіт,
    На ось тобі джмелика на привіт,
    Щоб твоє коханнячко зажило,
    Щоб твоє гуляннячко процвіло!

    ДАТИ ДУДУ
    ДАТИ ЛАСКИ З-ПІД ЗАПАСКИ – віддатися.

    Їй дівчата-ластів’ята
    Дрібного насіння,
    Дайте ласки з-під запаски
    За своє спасіння!

    ДАТИ ЧОБОТИ
    ДЗЬОБАТИ МАК

    Розпрекрасний мужичок
    Видзьобовує мачок.
    Розпрекрасна жіночка,
    Макова царівночка –
    Врадувана!

    ДОЇТИ СУКУ
    ЄБЛЯ – (в народі вважається непристойним) від татарського слова єбет – розмноження.
    ЖАРТУВАТИ
    ЖИЖА – збудження, пал.

    ЗАБИТИ РИБУ

    Кукуріку, кудкудак,
    “Забив рибу”, - хвастав рак.
    Коли б риба не дурна,
    То б ся раку не дала.
    (32, стор. 633)

    ЗАВЕСТИ (ДІВКУ) НА СОЛОДКИЙ МЕДОК

    ЗАВЕСТИ У ВИШЕНЬКИ

    Завів куму у вишеньки:
    “Відпочиньмо трішеньки”.

    ЗАГИНАТИ КОПАНИЦІ

    “Завів дівча в березину, загнув копаниці.”

    ЗАЗНАВАННЯ – любовні стосунки.
    ЗБИВАТИ МАСЛО
    ЗЛУКА

    ЇБАТИСЯ: “Ї” – українська літера-символ, яка являє собою одне тіло й дві голови (“два в плоть єдину”); бати або бгати – робити, творити; отже: їбатися (їбгатися) – поєднуватися. Підтвердження цього факту, ми знаходимо в рядочку однієї сороміцької пісні: “Її батько повалив та й підкував...”, де літера “ї” стоїть поруч зі словом “батько”; корінь цього слова бать. Поєднаємо ці два звуки, то й вийде слово “їбать”.

    КЛАСТИ КЛАДКУ
    КЛАСТИ РУНО НА РУНО
    ЛАЗИТИ В ГОРОХ
    ЛАМАТИ КАЛИНУ

    Повів її у долину,
    Під червону калину.
    Став калину ламати,
    Стала Настя плакати.
    (1, стор. 490)

    ЛІТИТИ – запліднювати.

    Бугай корову літит.

    МОЛОТИТИ ГОРОХ

    – Николаю, я вмираю, бо гороху хочу.
    – Та не вмирай, Марисуню, я ти намолочу.
    (54, В. Гнатюк, стор. 202)

    МОЛОТИ МУКУ
    МОСТИТИ МІСТ
    НАВІДУВАТИ ЛАКОМИНУ
    НА ДОБРАНІЧ ДАТИ
    НАПУВАТИ НАВСЬКІ НЕТРІ
    НАРЯДЖАТИ ДИВО
    ОПИЗДЯЧУВАТИ – в народі вважається непристойністю.

    ОРАНКА

    Нащо мені чужий віл,
    Коли в мене милий свій.
    Орав милий цілий день
    Та посіяв конопель.
    (54, П. Чуб., стор. 102)

    ПАРИТИ ЖИВІТ
    ПЕЖИТИ – в народі вважається неподобністю.
    ПЕКТИ РИБУ

    ПЕРЕБИВАТИ ЧОРНУ ВОВНУ

    Перебий мені чорну вовну
    Да наряди, як бавовну.
    (54; М. Максимович, стор. 37)

    ПЕРЕПИХ - пишність.
    ПІДКУВАТИ ЧОБІТОК
    ПІЗНАТИСЯ
    ПРИМУДЬКАТИСЯ – дати себе комусь запліднити.
    ПОСІЯТИ КОНОПЛІ
    ПОДЕРТИ ПЕЛЕНУ

    Поцілую, серденько, обніму,
    До щирого серденька пригорну,
    По цілому пелену подеру.
    (54, П. Лукашевич., стор. 40)

    ПРОДАВАТИ СУХІ РАКИ

    На припічку, на краю,
    Сухі раки продаю.
    А хто буде раки їсти,
    Той буде рачки лізти.
    (32, стор. 633)

    ПРОСТИРАТИ ЛЕНОК ПО ДОЛИНІ

    Ходи, любко, до мені
    Та будемо простирати
    Ленок по долині.
    (1, стор. 102)

    ПУСТИТИ БОМКА

    РОБИТИ МАКІТРУ

    Гончар, мате, гончар, мате,
    Треба йому трохи дати:
    Сюди тер, туди тер.
    Та й наробив макітер.
    (60; стор. 9)

    РОБИТИ В ПЛАХНІ ПЕРЕБОРИ

    РОЗВИНУТИ ЧІЧКУ

    РОЗСИПАТИ ЖИТО
    САДИТИ ЦИБУЛЮ

    САПАТИ ЧАСНИК

    СКАКАТИ В ГОРОХ

    У горох ускакнула.
    Приказка
    (54, М. Дикарєв, стор. 233)

    СКАКАТИ В ГРЕЧКУ
    СПІЙМАТИ БОБРА

    …спіймала бобра
    На печі у житі,
    У червонім оксамиті
    (46)

    СПОЛУЧАТИСЯ
    СТАТИ В БОРОЗНУ

    СУКУПЛЯТИСЯ
    Від слово “сукуплятися” утворилося слово “купала”.

    ТІЛЕСНИЙ ЛЮБ
    ТОВКТИ ПРОСО

    Поглядає дружко скоса,
    Чи немає на печі проса;
    Коли б як утекти,
    Щоб проса не товкти.
    (11)

    ТОВКТИ ПЕРЕЦЬ

    Ішла баба по перець,
    Припер ї дід до дверець.
    - Ой ти, діду, цить, сиди,
    Нащо тобі ще біди?
    - Ой бабуню, цить, мовчи,
    Давай перець утовчи!
    (14, стор.248)

    ТОВПТИ ПШОНО
    ТОПТАТИ

    Ой топтав же, топтав да і запечтав,
    Щоб нашої Уляноньки ніхто не посватав.

    ХОДИТИ В БУДЯКИ

    Признаюся, хлопці, вам,
    Як давала, так і дам.
    Ходіть, хлопці, в будяки,
    Я вам дам потрошки.
    Ходіть, хлопці, не вертіться,
    Дам вам п…, покріпіться.
    (54, М. Дикарєв, стор.230)

    ХОДИТИ В БУЗИНУ
    ХОДИТИ В ЖИТО
    ЦІЛИНУ ОРАТИ – перша ніч молодят. 

    KOITUS. ПРИСЛІВ’Я ТА ЗАГАДКИ

    Злучилися двоє, а голі обоє.

    Що за новина: колишеться бузина.

    Всякий дих любить пих.

    Кому ж не до снаги
    зібрати докупи чотири ноги.

    Оченята разом, а сідниці порізно.

    Ой береза дуба везла,
    Трохи впріла, трохи змерзла.
    (14, стор.247)

    Стоїть тичка, на тичці мазничка.
    Хто мазничку має, той відгадку знає.

    Картопельку терти -
    Терчаники їсти;
    Дівчиноньці терти -
    Як на небо злізти!

    ЗАГАДКИ ДВОСМИСЛОВІ

    Стоїть покрова, в неї дірочка готова;
    Летить свят-дух – у дірочку шурх!
    Вулик і бджола

    Голе всередину ховається, а мохнате з мохнатим стуляється.
    Вікно (51, стор.216)

    Біг біглець, задрав конець, нагнав дівку, штурх у дірку.
    Замок і ключ (51, стор.212)

    Стоїть корова – на її дірка здорова, підійшов бик – у дірку штрик!
    Замок і ключ (60; стор. 6)

    Дід бабі туркоче, бабі ся не хоче; дід бабу за тило, бабі ся схотіло.
    Засув (51, стор.212)

    Пані сидить на узвишку, а пан пха до неї кишку.
    Колодка, ключ

    Червоне пхає в чорне.
    Рукавиця (51, стр.218)

    Лапу, лапу на лавці, налапав мохнатицю, вложив голиш.
    Рукавиця (58)

    Чотири стоять, один верте.
    Жорна (58)

    Мамине ся роздявило, татине ся наставило.
    Ступа і чупир (51, стор.220)

    Загадаю загадку,
    Вийняв з болота ягодку,
    Вийняв, обтер
    І знову туди впер.
    Квач і мазниця (58)

    Животом надавиться,
    А ногою придавиться;
    Воно роззявиться, а голе пробіжить.
    Човник у ткацькому верстаті (58)

    Що то за сарсама (снаряд),
    Що з верху чопище,

    А зі споду яма?

     Ступа (58)

    Прийшов мох до моха:
    “Помахаймося трохи!”
    Щітки (58)

    Журавель у нору, а яйця нагору – блись!
    Звід біля колодязя (58)

    Коло вуха завірюха, між ногами ярмарок.
    Пшоно мнуть

    Звечора заяричились, а к світові засандричились.
    Діжа з тістом

    Ішов повз неї, зупинився, впхав у неї, вийняв з неї, утерся, пішов далі.
    Колодязь

    Над п… сивий дід плаче.
    Відро над колодязем

    Вилізь на мене, видери мене; мені буде легше і тобі зиск.
    Яблуня

    Брюх до брюха, шерсть до шерсті, а між ними кілок вертить.
    Запряжені коні

    Одно – довге, два – округлі, шари-бури: шусь до діри.
    Лопата, піч, хліб

    На зеленій стодолі дід бабу пердолить, баба кричить, що болить.
    Коса траву косить

    Просив дати стоячи, а вона дала йому лежачи,
    перед облизав, а зад притиснув.
    Марка

    Тіло до тіла, волосся до волосся – так і спати довелося.  

    Рукавиці.

    З СОРОМІЦЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ

    – Укрий мене, дівчино, чи ти спиш?
    А де тая дірочка, що ти сциш?

    – Ой не питай, козаченьку, не питай,
    Виймай хуя із ширінки та впихай.
    (60; стор. 13)

    Ішла баба з торгу,
    Де купила х…в торбу:
    – Оце, дівки, ваше діло –
    Запихайте х.. в тіло!
    (54; П. Лукашевич., стор. 58)

    Тупи, тупи, тупиченьки,
    Пішов хуй до криниченьки.
    Аж там пизди сидять
    І сокири держать,
    Хочуть хуя зарубать.
    А хуй догадався
    Да в пизду сховався,
    В пизді нахлюпався,
    Головкою настукався.
    (54; П. Лукашевич., стор. 63)

    Гоциці, гоциці!
    Коло курки косиці:
    Як будемо ї..тися,
    Буде за що держатися!
    (54; М. Максимович., стор. 35)

    Що ти мені виробляєш –
    То виймаєш, то вставляєш?
    Засунь мені хоч на три дні,
    Щоб забула свої злидні.
    (54; П. Лукашевич.., стор. 53)

    Попадали під бороною,
    Догори куною;
    Під бороницею,
    Догори куницею!
    (54, Хв. Вовк, стор. 165)

     ЗАВЕРШЕННЯ ПЕСТОЩІВ  

    Ночував я ніченьку із милою,
    Потішав її яриною.
    Запалили свічечки восковії,
    Процвітали любощі яровії.

     Відбулася чергова зустріч ласкавців. Сповнені любовних утіх і розкошів, втішені полум’яними посолодкими поцілунками, з легкою в серці думкою закохані відпочивають.

    Вже й націлувалися, вже й намилувалися,
    Як у саду соловейко та й нащебеталися.

     Що розкажеш, що додаси? Адже

    Чотири би писарики
    Не переписали,
    Що ми двоє із миленьким
    Перещебетали.
    (28, стор.136)

     Хай же сплять милі, хай набираються нової снаги на нові розкоші.

    Да нехай живуть,
    Полюбившися;
    Да нехай же сплять,
    Заголившися.
    (Чуб., № 294)

    До змісту Олександр Виженко УКРАЇНА КОХАННЯ

    Далі

*
Нагору