Галина Жубіль-Книш, Роксолана Жубіль
Сучасне весілля по-українськи
ВЕСІЛЬНІ ПЕРЕСТОРОГИ

По-різному нині ставляться до давніх пересторог. Одні вважають, що на ці пережитки минулого не слід звертати увагу; інші — що це безцінний життєвий досвід предків, яким не варто нехтувати. Що б там хто не говорив, а перестороги існують, тому мають право бути надрукованими у цій книжці.
У давнину українці вважали, що:
— дівчата повинні молитися до святої Катерини, аби суджений був від Бога;
— під час будь-якого посту провадити весілля не можна, бо це гріх;
— гості, йдучи на весілля, не повинні одягатися в одяг чорного кольору;
— провадити весілля серед тижня, коли люди працюють, не годиться, бо молоде подружжя ледаче буде;
— сімейне життя буде щасливим, якщо молоді під час весілля виконають усі обряди;
— неправильний колір сукні зіпсує молодим сімейне життя (до речі, у давнину на молодій мав бути, окрім білого, червоний колір, аби її ніхто не зурочив);
— весільну сукню не можна брати чужу, бо вона вже раз виконала обрядову функцію, а, отже, втратила енергетику;
— молода не повинна повністю одягати на себе весільне вбрання до початку весілля; якщо ж треба поміряти, то слід одягати кожну річ окремо від іншої;
— наречений не повинен бачити молоду до весілля у весільній сукні;
— не можна давати міряти свою весільну каблучку, бо це призведе до розлучення;
— молодша донька не повинна виходити заміж швидше, ніж старша, аби не зганьбити сестру;
— нареченій до дзеркала ще до весілля краще не підходити, а тим більше не брати до рук, щоби, не дай Бог, не розбилося на друзки, бо така доля чекатиме і на її подружнє життя;
— нареченій у весільному одязі не можна фотографуватися без нареченого, бо може швидко овдовіти;
— біла сукня, вельон та коровай — атрибути тільки першого шлюбу;
— якщо у день шлюбу падатиме дощ, то сім’я житиме в достатку; якщо світитиме сонце, то подружні стосунки будуть якнайкращими; якщо ж погода упродовж весілля постійно змінюватиметься, то молодятам слід бути уважними одне до одного, аби не підкралася до них зрада;
— благословляючи та відправляючи дочку до шлюбу, мати непомітно мала проштовхнути їй крізь пазуху куряче яйце, щоб доня легко дітей народжувала;
— йдучи до церкви, молода мала взяти з собою дрібку маку, щоб її ніхто не зурочив;
— до шлюбу нареченим не можна ні в якому разі біля церкви зустрічатися з іншою молодою парою, яка вже взяла шлюб, або тільки йшла до шлюбу;
— по дорозі до церкви молодій не можна відлучатися від молодого, бо це на розлуку;
— ідучи до шлюбу, молоді не повинні озиратися, бо хтось їхнє щастя собі забере;
— по дорозі до шлюбу, зустрівши людей, молоді повинні низько усім поклонитися, аби майбутнє подружжя було у шані;
— по дорозі до шлюбу і під час шлюбу не можна молодим сперечатись, або встрявати в суперечку, бо все життя у сварках та чварах пройде;
— коли молода пара йде до церкви, під праву п’ятку молодому слід положити будь-яку монетку. Це робиться для того, щоб у молодих гроші водилися;
— переступати поріг церкви молодим треба водночас, аби все життя разом прожити;
— під рушник, на якому молоді вінчатимуться, треба непомітно гроші покласти, щоб молоді багатими були;
— перед вінчанням молодій треба за пазуху покласти шматочок хліба з цукром. По вінчанні молодим належало разом цей хліб з’їсти, аби життя солодким та багатим було;
— якщо у момент шлюбу молода першою стане на рушник і покладе свою руку поверх руки молодого, то вона буде мати вплив на чоловіка;
— хто з молодих у церкві наступить на ногу іншому, той і буде верховодити в сім’ї;
— якщо у молодої порветься сукня під час весільної церемонії, то буде нещаслива у шлюбі;
— якщо молода загубить якісь дрібні предмети весільного вбрання, то чоловік її хворітиме;
— якщо молодий, цілуючи молоду під вінцем, злегка прикусить її губу, то жінкою вона буде сумирною, некрикливою;
— якщо вино, яке дають випити під час шлюбу, молоді вип’ють до краплі, то в любові проживуть усе життя;
— якщо вінчальна свічка, яку молоді запалюють у церкві обов’язково самостійно від тих свічок, що стоять перед іконами, погасла, то це погана прикмета;
— якщо обручка у церкві впала, або не натягнута до самого кінця на палець, то у подружньому житті може бути зрада, яка приведе до розлучення;
— якщо на обручках викарбувати дату одруження, то подружнє життя буде довгим і щасливим;
— обручку треба носити щодня, не губити, не віддаровувати, не переробляти, аби не було розлук;
— виходячи з церкви, молода повинна тягнути ногою рушник, на якому вінчалася, щоб у тім році багато дівчат заміж вийшло;
— під час шлюбу та й усього весілля молодий повинен постійно бути біля коханої, аби її не зурочили;
— коли молодим гості бажають здоров’я, щастя, достатку, то при цьому необхідно торкнутися до чогось дерев’яного, аби не зурочити;
— залишки розбитих «на щастя» фужерів і тарілок обов’язково слід прибрати, щоб не було бажаючих на розбитому склі поворожити проти молодої сім’ї;
— наречена обов’язково повинна потанцювати на весіллі з усіма дівчатами (будь-якого віку), аби всі вони заміж вийшли;
— усі подаровані гроші обов’язково слід віддати у руки молодим, щоб вони разом могли ними розпоряджатися мирно і без суперечок;
— староста на весіллі повинен пильнувати, аби на столі не стояли порожні пляшки; це неспроста, бо порожні ємкості притягують неприємності і водночас «забирають» гроші; щоб втримати молодій парі енергію грошей, не можна залишати на столі порожні пляшки;
— якщо молода під час весілля непомітно вип’є з келиха молодого, усе життя буде знати всі його думки; якщо ж хтось побачить, то чоловік буде від неї щось завжди приховувати;
— поганою прикметою є перехрещені на столі виделка та ніж, цього допускати не можна ні в якому разі;
— під час усього весілля не можна нікому ставати між молодими, щоб вони не розлучилися;
— якщо випадково на стіл виллється вино, то треба намочити вказівний палець і потерти собі чоло; це принесе удачу;
— усі весільні атрибути молодих (вінки, букети, рушники, келихи) обов’язково слід складати до кошика і віддати молодій на зберігання; якщо Бог пошле доню, то все це треба їй передати;
— якщо молодий випадково на весіллі загубить ґудзик, то це добра прикмета, його чекає успіх;
— якщо молода сяде ненароком на власні пальці, то не матиме дітей;
— усе, що б’ється на весіллі — на щастя;
— якщо молоді хочуть дізнатися, скільки років проживуть у щасті, то повинні об камінь розбити глиняного глека і порахувати черепки; присутні при цьому дівчата повинні умудритися взяти бодай один із черепків; якщо їм це вдасться, то вони незабаром свого судженого зустрінуть;
— якщо молоді на своєму весіллі будуть гарно бавитися, танцювати, то все життя веселим буде; якщо ж будуть сидіти насуплені, сперечатимуться, то таким і їхнє подружнє життя буде;
— якщо під час весілля молоді випадково знайдуть цвях, то його слід взяти і зберегти, бо він принесе їм удачу;
— якщо молоді повінчаються при повному місяці — чоловік буде зрадливим;
якщо молодята не будуть вірними одне одному, то може тяжко постраждати їхня дитина.
Далі
До змісту Жубіль-Книш Г., Жубіль Р. Сучасне весілля по-українськи.