Марія Ткачук
Майже камасутра з шоколадом

Який то кайф - вгризатися у Тебе усім моїм палким єством! Поволі розтоплювати в роті гарячим чаєм, і ковтати, відчувати як Ти тремтиш і танеш у мені..... Відмовити Тобі я не посмію, як не посмію обізвати недолугим словом "наїдок", Ти - гостра ніжність у твердому стані. Лише Тебе я згiдна щодня і скрізь кохати усіляким - молочним чи гірким, білим чи чорним, з арахісом, ліщинкою, родзинками, грильяжем чи начинкою! Втрачаю голову в метро, на вулиці, на парах... Для пристрасті немає етикету. Інакше збожеволіють коханці. Дурію я від Твого теплого, в'язкого й солодкого дотику ізсередини. Жодна обгортка неспроможна зіпсувати божественної суті і зупинити нас, для довершеності не існує карієсу і зайвих кілограмів! Ти мій солодкий ідол пристрасті та незрадливий Аполон кольору середньостатистичного афроамериканця. Якщо ж істина у вині, то сенс і смак життя лише в Тобі!

Ти рятував мене від днів, коли дощ був на моїй макітрі, сонце в оці, а тополине пір'я в носі, Ти витягав з кутка у кухні, де я під віником незрозуміло буркотіла, бажаючи померти на п'ять днів. Ти - Владар, бо маєш стільки сили стрибати мною, рибалити у Інтернеті та крутити кульбабові вінки. А я тобою приправляю сміх і заїдаю сльози. Ти - мій оберіг від помсти та проклять, гумка для образ. Лиш Ти мій Муз і надихаєш на все, що в мене є мого! Тобі завдячую я щастям, адже без Тебе ніколи не змогла би знахабніти.

Без дотику і без тепла Твого не зможу я прожити й дня. Ти добрий, бо ніколи не мучиш, не обіцяєш, не змушуєш чекати. Ти віддаєшся весь, не залишаючи собі нічого, даруєш найдорожче без слів, двозначностей, обійм, без телефонів... Ти - тільки бажання, Ти - стільки задоволення!!! Хочу Тебе... Хо-о-о-очу-у-у-у-у!!! І візьму!