Високий стрункий командир цілинної роти майор Єрмолін кохав жінок. Через
це він без розбору трахав радгоспних доярочок. Його замполіт, низькорослий
колобок капітан Хорошеєв був однолюбом. Він порав тільки дружину секретаря
парткому, поєднуючи приємне з корисним. Під час їх таємних зустрічей балакуча
молодичка в перервах між гарячими обіймами злуки робітників поля і ратної
справи розкривала коханцю радгоспні таємниці, які дізнавалася від чоловіка.
Ця інформація знизу була дуже навіть корисною для замполіта, озброюючи
його проти нападок парторга, на які той не скупився під час директорських
нарад. Ось і в кінці останньої, зібравши біля перенісся кущисті брови,
той запитав:
— А чи знаєте ви, що ваш солдат Новожилов серед білого дня був знятий
з дочки свинаря Пастухова прямо в його городі?
— Знаємо. І вже зробили оргвисновки. Молоді подали заяву про бажання вступити
у шлюб. Але це ще не все. Ваш шофер Наливайко вчора був спійманий в ротному
автопарку, коли намагався зняти колесо з командирського газика...
— Гм.., — парторг почервонів, статечно надув щоки, очі у нього стали вологими.
В такі хвилини замполіту ставало жаль його до болю в члені, який він став
недавно відчувати.
Директор поглянув на словесних Ідуелянтів і повернувся до Єрмоліна.
— Дзвонили звідти. До нас їде генерал...
— Генерал?!
— Так. Із вашого округу. Автомобільний бос...
Єрмолін похолодів. Про суворість і непередбачуваність генерала ходили
цілі легенди.
— Треба добре підготуватися. Організуйте по вищому розряду урочисту зустріч
біля пам'ятника «Героям» на центральній садибі, — повернувся директор
до парторга. — А відповідаєте за стіл, — спрямував погляд на притихлого
голову профкому.
— Ну, а командир роти, думаю, не відмовиться від показового урочистого
марширування зі своїми орлами мимо трибуни з дорогим гостем, — кивнув
парторг в бік Єрмоліна.
...Генерал їхав по селищу, захоплюючись побіленими парканами, доріжками,
посипаними пісочком і обкладеними білими камінцями. А головне — вулиці
були пустинні, а ті жителі, які все-таки школи траплялися, ставали струнко
і привітливо махали високому гостю.
Після полум'яних промов на мітингу і урочистого марширування роти генерал
розчулився і обняв директора:
— Спасибі! Не за себе. За дружбу армії з народом...
—Дозвольте запросити вас, товаришу генерал на келишок чаю, — не розгубився
директор.
— Що ви, дорогенький, я не п'ю...
— Чай?
— Ну хіба що чай... Стіл був накритий в банкетному залі радгоспної їдальні.
Чого тут тільки не було! Смажені гуси, поросятина, плов, бішбар-мак, манти
і розливане море коньяку з шампанським.
Генерал, здавалося, не хмелів. Але після кожного чергового келишка його
ніс червонів усе більше, поки не став геть синім.
— Добре б у баньку. — потягнувся, піднімаючись.
— Вона давно готова і чекає, — посміхнувся директор.
В баньці генерала чекали дві гарненьких дівахи.
— О-о-о! Феї? — посміхнувся він.
— Масажистки, — пояснив директор.
Генерал пішов з ними в окремий кабінет. Він млів від задоволення, їли
вправні пальці бігали по його спині, шиї, стегнах та гомілках.
— Аля, гоп! — скомандувала одна з дівах, і вони спритно перевернули розімлілого
воїна на спину. Одна взялася ссати його губи, а інша — член. Той швидко
наповнився бажанням і ожив, немов загиблий від живої води.
— О-о-о! Бісівки! — стогнав генерал, ледве стримуючи себе, щоб не залити
дівчачий рот своїм насінням. А та увійшла в раж і так запрацювала губами
і язиком, що у бідного вояки тіло напружилося до крайньої межі. Він схопив
її за голову і з такою силою прижав до себе, що діваха ледве не задохнулася.
І в цей момент біла слюна потекла у неї з рота, капаючи на генеральське
тіло. Він лежав осоловілий від такої роботи, мріючи про відпочинок. Але
інша масажистка вже сиділа на ньому верхи. Вона підтягла до себе його
голову і всунула між ніг. Він швидко відшукав те, що вона пропонувала.
Генерал працював язиком, губами, носом. Він добре знав, де тут у жінки
найбільш чутливе місце і намагався якнайкраще з ним попрацювати, щоб не
втратити солдатської честі. Дівчина підігравала йому тазом, їх рухи все
пришвидшувалися і нарешті перейшли в конвульсивний дрож.
— Клас, — ледве знайшла в собі сили промовити діваха і заковзала по його
тілу, ловлячи губами стоячу плоть.
«Масаж» продовжувався уже понад годину. Генерал зрозумів, що ці суперсексуалки
можуть довести його до інфаркту і піднявся. Розцілувавши голих масажисток,
він підштовхнув їх до дверей.
— Спасибі, кралі!..
— Вам спасибі. Такий милий генерал і без лампас, — реготнула одна з дівок,
проводячи по голому стегну генерала.
В кімнаті відпочинку його чекав добре накритий стіл. Але генералові було
уже не до застілля. Тоді його завернули в простиню і повели до відпочивальні,
де і вклали на широку постіль. Генерал хропів, стрясаючи стіни.
— Пора і нам попаритися, сказав директор і почав роздягатися. Вони милися
вчотирьох: директор, парторг, командир роти і замполіт. Масажистки обслуговували
їх по черзі. Той, хто не витримував масажу, утаємничувався з дівахою в
окремому кабінеті, де й оволодівав її вже розпечатаними генералом таємницями.
— Ніколи не був у ситуації, де одна баба на двох, — посміхнувся парторг,
перекурюючи з замполітом в в передбаннику.
— Таких на роту вистачить, а не тільки на нас двох, — по-дружньому відповів
той.
— Це, зрозуміло, не власна жінка.
— Чого, може, й вона так змогла б, якби сюди потрапила.
Парторг насупився й одразу ж перевів розмову на інше:
— А мені до вподоби саме та, яка ледве член не відкусила.
Розуміюче реготнувши, замполіт перекинув до рота чергового келиха, а сам
подумав: «Щоб ти сказав, якби дізнався, що ми-таки вдвох твою жіночку
об'їжджаємо»...
Класика
