Мануела ҐРЕТКОВСЬКА
Два клітори шукають два члени
«Доктор написав, що я незаймана, хоча не маю дівочої пліви. Такий випадок трапляється один раз на п’ять мільйонів»
— А тепер... — Стриптизерка видобула зі стрічки цехінів жилаві перса, — я покажу вам корінь, ба навіть хвіст... зла. — Вона повернулася спиною і почала поволі зсувати чорні лискучі трусики.
Публіка у невеличкій залі Метафізичного Кабаре знерухоміла, втупившись у сцену. Музика принишкла, світло пригасло. Ударник почав вистукувати ритм і також загапився у червоне коло світла, яке видобувало із темряви сцени задок актриси. З-поміж її сідниць вислизнув вузький, увінчаний віхтиком короткого волосся хвостик. Він починався гнучким хрящем біля основи хребта і нагадував видовжений палець, що непевно обмацував навколишні округлості. Хвостик рухався внаслідок ритмічних скорочень задка, аж поки не знайшов входу до прямої кишки* і, напружившись, втиснувся у щелепи поміж сідницями. Стриптизерка упала навколішки, впершись руками в запилюжену підлогу та погойдуючи стегнами. Ударник схаменувся, покинув витріщатися й різкими ударами в бубон вторував конвульсивним рухам ґвалтованої власним хвостиком акторки. Зойкнув акордеон, спалахнуло світло, на сцену вибіг конферансьє і, перекрикуючи спазматичні вигуки ґвалтованої, оголосив атракціон наступного вечора:
— Mesdames, Messieurs, запрошуємо на завтрашній спектакль! Виступатиме славетна Беба Мазеппо, жінка з двома кліторами, завдяки котрій ви побачите й почуєте оргазм стерео!
Вольфґанґ плаксиво затріпотів довгими віями.
— Беба, будучи дивом природи, — безжально продовжував Жужу, — себто маючи два клітори, прагне одружитися з чоловіком із двома статевими членами. Позаяк у Парижі мешкає Беба із двома кліторами, чому б не мав десь жити жаданий нею чоловік. Тим більше, що природа уже створила кенгуру — тварину, наділену двома показними копуляційними знаряддями.
— Кенгуру має два? — У Вольфґанґовому запитанні бриніли ревнощі.
— Два. Мабуть, другий у нього про запас, на той випадок, коли б він, стрибаючи, ненавмисно наступив собі на першого. Ну що, второпав, що Беба залишатиметься незайманою, поки не знайде чоловіка-кенгуру. Чоловік-поет чи чоловік-маляр, — зітхнув Жужу, — не мають у неї Ліанеів.
— Я незаймана. — Беба пересунула лампіон, обплетений червоним мереживним абажуром, на центр столика. Оркестр кабаре грав повільне танго. За сусідніми столиками, освітленими тьмяними лампіонами, сиділи чоловіки й чуло вдивлялися в інших чоловіків, відбитих у жіночих зіницях. З чорної стелі, затягнутої хмарами диму, звисали металеві серпантини і повітряні кульки із побажаннями «Щасливого 1993 року». — Я незаймана* від миті мого зачаття й народження. Я висловлююся дещо по-філософськи, чи не так? Але ви німець, отож зрозумієте мене. — Вона вийняла з торбинки вкритий численними штампами, понищений документ. — Тут написано латиною, бо це лікарська посвідка. — Беба подала Вольфґанґові пожовклу картку. — Доктор написав, що я незаймана, хоча не маю дівочої пліви. Такий випадок трапляється один раз на п’ять мільйонів.
— Ви не трапляєтесь ніколи. — Надмір почуттів до Беби заблокував у Вольфґанґа правильні граматичні рефлекси. — Перепрошую, я хотів сказати, що ви виняткові, значно унікальніші, аніж один випадок на п’ять мільйонів.
П’яній Бебі понівечені слова зворушеного до трясці студента пасували до здеформованих відблисків навколо келиха.
— Така вже я народилася. — Вона ствердно гикнула. — Коли я була менша, — Беба показала пальцями щось розміром із квасольку, — коли я була ембріоном, я смоктала палець. Доктор показував мені фото плодів, усі плоди смокчуть палець задля приємності, а також, аби приготуватися до споживання молока. Але мені, через те що я мала два клітори й надмір гормонів, більшу приємність справляло увіпхнути собі пальця між нога. Розбуджений еротично ембріон трапляється раз на п’ять мільйонів. — Беба нервово підсмикнула шовкові рукавички.
— Ви завжди мали неймовірно розбуджене лібідо, прошу не міркувати про себе у категоріях ембріонів та гормонів. Це погано, ви є чимось значно більшим — ви актриса, котра народилася із лібідо.
— Ну як мені не думати про себе погано? — Блакитні сльозини туші стікали по її напудреному обличчі. — Як мені себе забути? Адже не думати про когось погано все одно, що зовсім про нього, не думати.
Вона виглядала як на сцені Кабаре*. Вольфґанґ знав, що повинен зараз, наслідуючи конферансьє, зв’язати їй руки. Він підійшов до Беби і поцілував їй долоню. Беба зручно вмостилася на канапі, розхиляючи ноги. Клітори стирчали, готові представити оргазм-стерео.
— Уже місяць у мене канікули, — сказала вона, ліниво потягуючись. — Може, хочеш зробити це сам? — Вона делікатно почухала оголений живіт.
Вольфґанґ укляк перед нею і почав делікатно цілувати настовбурчені клітори. Спостерігаючи за виставами у Кабаре, він завше розмірковував, який з кліторів додатковий. Тепер, вціловуючись у Бебу, він не мав сумнівів, що додатковий верхній, більший, котрий, твердіючи, розхиляв його губи, намагаючись увійти в рот. Беба заплющила очі. Кожний удар стверділим язиком у напучнявілі клітори видобував із неї зойк, що нагадував булькотливе прохання. Вольфґанґ злегка кусав верхній клітор. Беба вчепилася йому нігтями у волосся, і чим сильніше він її кусав, тим голосніше вона кричала, плакала, аж врешті виплутала пальці з його волосся і заткнула руки назад, як на сцені. Вольфґанґ, кусаючи Бебу, відчував дрож її спазмів. Ще один сильний укус, вона зайшлася розкошуванням, і відкушений клітор поточився в глиб його горла. Окрик полегшення непритомної Беби дозволив йому зрозуміти, що вона-була щаслива, отож він проковтнув відгризений шматок. Вимазаний кров’ю, він цілував її тіло, що звивалося від розкошування.
— Я не хочу бути цнотливою, — харчала вона, — не хочу.
Вольфґанґові було дуже важко відірватися від Беби, ніколи він не бачив її настільки прекрасною. Він швидко вийшов на кухню, повернувся, тримаючи в затиснутій долоні короткий ніж для устриць. Цілуючи Бебу, він відшукав у ній новий вхід, обережно надрізав шкіру між незайманою вагіною та анусом. Закривавлена, заплакана Беба притулилася, ридаючи, до Вольфґанґа:
— Коли б я тебе не зустріла, я б не зустріла себе. Я кохаю тебе, кохаю.
Джерело
|