Класика Поезія Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки



*

Еталони жіночої краси в різні епохи

Simon-Siwak

Simon Siwak

Ідеалом краси Давнього Єгипту була струнка і граціозна жінка з повними губами і величезними мигдалеподібними очима. Щоб розширити зіниці і додати блиск очам, капали в них сік з рослини «сонний одур». Найкрасивішим кольором очей вважався зелений. Але це рідкісний колір. Заповзятливі єгиптянки обводили очі зеленою фарбою з вуглекислої міді. Для завершення образу фарбували в зелений нігті на руках і ступні ніг.

Жінки майя забарвлювали тіло червоною маззю, в яку додавали дуже липку і пахучу смолу. Після такої процедури вони ставали нарядними і надушеними. На обличчя також наносилися різні фарби.

Ідеал краси в Древньому Китаї – маленька жінка з крихітними ногами. Жоден пристойний китаєць не узяв би за дружину дівчину з великим розміром ноги. Щоб ніжка залишалася маленькою, дівчаткам туго бинтували стопу, і вона переставала рости. До речі головним достоїнством чоловіка в Китаї вважалося довге волосся, яке заплітали в химерні коси.

У Древній Греції існував культ тренованого тіла. Еталоном красивого тіла у греків стала скульптура Афродіти: ріст – 164 см, коло грудей – 86 см, талії – 69 см, стегон – 93 см. За канонами грецької краси прекрасне лице поєднувало прямий ніс і великі очі.

У Древньому Римі панував культ світлої шкіри і білявого волосся. Саме римлянки перші опанували секретом обезбарвлення волосся. Його протирали губкою, змоченою маслом з козячого молока і золою букового дерева, а потім обезбарвлювали на сонці.

В середні віки земна краса вважалася гріховною, а насолода нею – недозволеною. Відбілювання волосся проголосили нечестивим заняттям. Фігуру ховали під шаром важких тканин, а волосся – під чіпцем. Тепер ідеалом середньовічної жінки був пресвята діва Марія – подовжений овал лиця, величезні очі і маленький рот.

На початку XIII століття почався культ поклоніння «прекрасній дамі». Жінку тепер порівнюють з трояндою – вона ніжна, тендітна і витончена. До речі, з цієї причини в моді – маленькі груди.

В епоху Відродження красивими вважалися блідий колір лиця, струнка «лебедина шия» і високий чистий лоб. Для подовження овалу обличчя пані виголювали волосся спереду і вищипували брови, а для того, щоб шия здавалася як можна довшою, голили потилиці.

В епоху Рококо головний акцент – на зачіску, це – час чудес перукарського мистецтва. Дороге задоволення намагалися зберегти як можна довше: тижнями не зачісувались і не мили голову. Королева Іспанії Ізабелла Кастільська якось призналася що за все життя милася всього двічі – при народженні і в день весілля.

XX-XXI ст., наші дні. Життя змінилося. Втім, історики моди сходяться на тому, що в майбутньому можна буде визначити ХХI століття, як століття коротких жіночих зачісок і культу дистрофії. Проте миються і підголюються набагато частіше…

*
Нагору