Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки



*

Ревнощі: За і проти

Отже, ревнощі. Що ж це за почуття таке? Прояв кохання чи егоїзму? Невпевненість у дорогій серцю людині чи в самому собі? Чи є вони невід’ємною частиною відношень? Або, можливо, потрібно їх уникати? Кожен рано чи пізно стикається з цим явищем і ставить собі подібні запитання.

Зазвичай у відношеннях ми притримуємося принципу ”ревнує – отже кохає”. Тому й контролюємо близьких людей, а вони нас. Читаємо чужі смс, дзвонимо сто разів на день або навіть шпигуємо одне за одним. Мучимо себе підозрами, іноді скаженіємо від злості, почуваємося непотрібними. Так, неприємно усвідомлювати те, що тебе зрадили. Але ми самі так часто невтомно намагаємося дізнатися якусь страшну правду. Накручуємо себе, надумуємо зайве, навіть коли об’єктивних причин для хвилювання і немає. То для чого ж все це? Можливо, варто просто довіритися нашим коханим і не псувати собі життя?

По-перше, потрібно зрозуміти, що кожен має право на якусь частинку особистого життя, в котру не повинен втручатися абсолютно ніхто. Тому нишпорити по кишенях, телефонах та записниках вашої половинки зовсім не варто. І в першу чергу ця порада адресована жінкам. Адже ох і полюбляють вони уявляти себе великими шпигунками та пхати всюди свої милі носики. Але повірте, все, що ви маєте знати, коханий скаже і сам. А решта – то вже його справи. Правда! Людям притаманна властивість ускладнювати собі життя, а ось над тим, як його полегшити, замислюємося ми рідко. Тож давайте полегшимо собі та оточуючим існування та надамо їм хоча б часточку свободи. Тим більше, погодьтеся, незручно вийде, якщо у відповідь вони почнуть шукати компромати і на вас самих. А якщо вже так кортить про щось дізнатися, то краще спробувати поговорити начистоту. Можливо, абсолютно всім вашим підозрам є досить очевидне і невинне пояснення.

Звичайно, я не закликаю всіх дружно одягти рожеві окуляри і ні про що не турбуватися. Всі ми прекрасно знаємо, що зради – явище розповсюджене. І якщо їх не помічати, вони все одно нікуди не зникнуть. Та й не так просто раптом змінити своє ставлення до цього і в одну мить перестати страждати від ревнощів. Адже справа ця не з простих. З іншого боку, те, про що не знаєш, тебе і не бентежить. Але бентежитися з цього приводу чи ні, залежить від того, якими ж бувають зради, і як до них ставитись.

Невірність буває різною. А точніше, можна виділити два типи. По-перше, це просто одноразовий зв’язок з метою задоволення чисто фізичних потреб. Подібні випадки всім добре знайомі. Це так зване ”ну, з ким не буває”. Дехто називає подібні маленькі пригоди ”розрядкою”, ”релаксацією” і таке інше. І не уявляє своє життя без них. Це та легка стадія, яку цілком можна зрозуміти і пробачити. Такі вчинки є цілком природними для людей, як би щиро вони не кохали при цьому. Погодьтеся, що святих серед нас малувато.

Плюс в тому, що зазвичай такі маленькі пригоди не руйнують відношення. А іноді ще й навпаки: відкривають друге дихання, відновлюють минулу пристрасть, дають змогу пізнати все в порівнянні. Тому вашим коханим про них зовсім не обов’язково знати. Адже такі знання не мають ніякої користі і не принесуть нічого, крім негативу та сварок, або й зовсім усе зруйнують. Брехати, звичайно, теж не потрібно. Можна просто нічого не говорити. А щоб не спричиняти брехню з іншого боку, не задавати зайвих запитань. Безліч пар живе собі щасливо довгі роки, час від часу розслабляючись ”на стороні”. І це не заважає їм насправді палко одне одного кохати, ростити дітей, внуків і почуватися щасливими. Щоправда, в усьому треба знати міру і пам’ятати про мудре правило ”золотої середини”. А то такі вільнодумні міркування іноді надто далеко заводять.

Зовсім інша справа, коли цей зв’язок має регулярний характер, та ще й з однією особою. Особою, якій приділяється багато часу та уваги. Яка стає не тільки коханкою (коханцем), а ще й співбесідником, другом, частинкою життя. А у декого така особа буває навіть і не одна. Тут уже пахне справжнісінькою зрадою і глобальною брехнею. Тому можна з чистою совістю дозволяти собі і ревнощі, і підозри, і тому подібне. Зраджувати морально та постійно – це вже нікуди не годиться, таке пробачити важко. Адже якщо гра ведеться на два фронти, постає питання, чи потрібно взагалі продовжувати такі стосунки? Може, настав час поговорити серйозно? Може, і не варто все це продовжувати?

А взагалі не слід забувати, що життя в будь-якому разі прекрасне. Абсолютно в усьому є свій шматочок позитиву, головне – вміти його розгледіти. І хоч як би там важко не було, пам’ятайте, що з часом все проходить, змінюється. Та й ви самі будете дивитись на ситуацію вже зовсім іншими очима. Так, буває в житті і кохання, і зрада, і розлучення. І кожне наступне кохання здається найбільш справжнім, і кожного разу думається, що тепер це точно назавжди. Але приходить новий день, нове кохання, нові емоції. Виявляється, що це не кінець світу, а початок нового життя, в яке ми прийшли ще мудрішими, дорослішими, кращими. І треба сприймати все це, як подарунок долі, як корисний урок.

Тож чи звертати увагу на зради і чи робити з них трагедію, вирішуйте самі. Але обов’язково кохайте, будьте коханими та щасливими!

*
Нагору