Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Ігор Астапенко

Ігор Астапенко

***
утома пестить розкуйовджені пасма вечора
кохається з ним на прозорому ліжку повітря
у закинутих будинках із трухлявими підвіконнями
на дахах що втомились їсти морозиво хмар
на столі на якому вітер малює натюрморт
у річці яку час переливає у глечик моря
доки ревнива ніч не заколює їх
жовто-срібним ножем неба
разом із туманом
зачатим у лоні втоми

***
від ясен м'яти
відриваються зуби
ножі верлібрують
двічі входячи в річку
духмяної крови
сталева пристрасть
рухами леза
шматує тіло
і рветься светр
м'ясистих стебел
сміється запах
у глиняних вазах
і м'ята стогне
від садо-мазо

***
хвилі знімають білизну
кидають її на берег
і він її нюхає
пісками вологими
облизує ноги їм
у панчохах із
водоростей
лишаючи сіль на
язика кінчику
і йодом їх
рани свої обробляє
душевні
бо знає
що батько їх вітер
з поривами злими
ніколи-ніколи йому
не дозволить
кохатися з ними

***
зуби твоїх очей поїдають
мої зелені очні яблука
у тім смаку намагаються зрозуміти
де я б лукавив
де б я міг тобі лестити
плечі твоїх брів сутуляться
брови твоїх рук хурделяться
пальці твоїх вій анорексики
ноги твоїх долонь
тарантелу танцюють
на спині руки
п'яти п'яти ніг долонь твоїх
від танку спітніли
щоки твоїх грудей
дивляться на мій стан
губи твоїх ніг
пахнуть
вином
білим

***
ти чекаєш на потепління
навіть коли під сорок
і асфальти жевріють
разом із полуницями
й вишнями

тобі холодно навіть
під шкірою
і навіть під думкою
тому ти ніколи не
просиш ковдру
бо вона тобі
не допоможе

ти тремтиш навіть
коли день закидає
в нашу кімнату сонце
наче м'яч
і я граю ним
а ти просто спостерігаєш

ти мерзнеш навіть
коли я вливаю у тебе
як чай
найгарячіші з віршів своїх
тому ти радиш
покинути писати
але я поки ще не готовий

ти мов акторка
стискаєш повіками
свої очі
щоби видушити
гарячі сльози
але вони
одразу крижаніють
і ти складаєш їх
у маленьку чашку

я був у тобі
й мені теж було холодно
але я люблю холод
тому я довго не виходив

ти чекаєш на потепління
як чекають на Ґодо
чи на месію
чекай
а я знову без
жодної надії
в'яжу тобі шарф
із поцілунків

Ігор Астапенко

Молодий український поет, філолог, перекладач. Автор поетичної збірки "Щільник" (2015 р.).Публікувався в газетах: «Україна молода», «Література і життя», «Слово і діло», «Гарний настрій»; альманахах: «Свій-й-танок», «Сполучник»; англомовній антології «Terra poetica ». Учасник ГогольФесту, «Мистецької платформи», «Арт-ковчегу», фестивалю Об'ємної поезії, Міжнародного поетичного фестивалю « Terra poetica », фестивалю «Одна маленька свіча» тощо. Переможець та лауреат ряду поетичних конкурсів. Окремі вірші перекладені російською, англійською, польською, грузинською мовами.

*
Нагору