Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Тетяна БОНДАР

Тетяна БОНДАР

* * *

ходім
аби ніхто не здогадався
що це ми
відпустили
день

не слухай
коли говоритиму
що моя рука
не тримає тепла твоєї

що
задивляюся на чоловіків
після яких
нема виходу в минуле

що ти
мені винен
свою половину

що
вмовкаю
не доказавши вечірню молитву
бо в ній
ні слова про тебе

поглянь
на місячній доріжці
не росте трава

то де нам сісти?

* * *

говориш
а гори не розуміють
але крізь вікно автобуса
вони з тобою

навіть коли
через Карпати сонце переходить

я ці гори забрала б із собою
і на гарячій пательні
вулкана викликала
бо так і не пізнаю
гірського чоловіка

ой гори гори
заманіть сонце до мене вечеряти
тут вулкан стовбичить
не дає дзиґу накрутити

зате як розійдуться Карпати
старі легенди мов бруньки набухають

* * *

невиспана соколиха
заманювала дощі
в корчму

подейкували
законний муж
у далекі гори
по сни подався

допізна сльози з себе
виймала
отак по одній
поки вино
димарем не вивітрилося

його любаска
теперка прірва
через яку
чортяки
місток сколотили
аби кохатися
на широких травах

* * *

несе у жертву
богам колишнім
обмерзлий віск
на холодній свічці
поганські святі
чекали тижні
та проклинали
дорогу жінці

її відлучать від поцілунків
бо
руки свої
привчила до тіла
яке
перебила
з наскельних малюнків
сарматок
терпкими очима

коли дожовкло
останнє листя
а дощ упав
з найвищого неба
старі боги
у вирій знялися
лишивши жінок
замість себе

* * *

німий ворон
соромився плакати

під ним провалилося небо
ходити ж по землі не вмів

як сліпець
дзьобом виводив перед собою сліди
тільки тоді в них вступав

інколи вони тиснули
зі сходу чи з півночі
та назад не вертався
погана прикмета

а так може
й голос візьметься
і далі ворон викаркуватиме
повернувшись спиною до ночі

* * *

я не та
що зривала з тебе
обійми

я не та
що втихомирювала твою хіть
тричі хрестячись

я не та
що цькуватиме ніч
тобі в дорогу

я та
що по розпечених зірках
тобі загасить дощ

я та
що вірно люлятиме твої кучері

я та
що й постаріє замість тебе

* * *

відсьогодні житиму
осінньою людиною
щоби без парасолі
вдиратися в дощ
щоб листя під ногами не шелестіло

осіння людина
разом з деревами жовтітиме
з неї й листя опадатиме
і всі забудуть
як її звати насправді

а їй і так добре
бо набуде подоби птаха
котрий осінь переплутав із домом

* * *

ти не знаєш
чому oб цегляні будинки
розбивається сніг?

ти не знаєш
що в мандри
візьму з собою
тільки місто
а може
на місяці теж хтось будує Карфаген

не знаєш?

твою душу крига поколола
в крила твої шпари позаходили

через шкіру тебе не видно

бо ти
привид
без казки і замку
зима
новорічна й пекуча
земна куля
мною не сходжена

* * *

кричатиму
бо дружина
коханого мужчини
мої сліди
із хати вимітає

та він бажає
щоб ми їли
з одної миски
й годували тіло
лише ним

коли ж завагітнію
і вона схоче
носити біля грудей
цвіт чоловіка

за одну ніч
моє волосся
всохне від горя

чоловіче
твоя тінь
у мої вікна заглядає
а законна жінка
снігу під двері
нагорнула

* * *

я-вовчиця
що ніч будить
мій крик вмерзає в дорогу
невідомо ким із хати вигнану
куди йти
як до зграї тебе не беруть?
а може
я-листя
викладене в мозаїку
між Парижем і Люрдом
чи світанок
під акорди якого
півні голоси розспівують?

мені все одно хто я
коли за моїм вікном траву розстріляно

шукаю себе
між людьми і вовками
у чужих країнах
де Сена відпускає гріхи подорожнім
де птахи з Ейфелевої вежі сивину виривають
де осінь на деревах запалює лампадки
щоб свої своїх впізнавали

* * *

очі
заводять
тужливої

за горизонтом
горбки обскубують

дерева
складають в алеї

мовчки
тримають небо

а він
повернеться в травні
запіняться одразу
каштани

я в хату
донесу сльози
і блискавкою
присвічу в кімнаті

***

Тетяна Бондар народилася 1 грудня 1978 року в м. Луцьк.
У 2001р. закінчила факультет україністики Волинського державного університету ім. Лесі Українки.
Друкувалася в журналах «Дзвін», «Березіль», «Київ», альманасі «Золота ПЕКТОРАЛЬ», газетах «Літературна Україна», «Слово Просвіти», «Українська літературна газета» та ін.
Автор поетичних збірок «Святилище воскової ляльки» (2006р.), «Переступивши дощ» ( 2010 р.).
Лауреат Міжнародного літературного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів «Гранослов-2007».
Член Національної спілки письменників України.

*
Нагору