Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Наталя ТРОХИМ

Сонет

Ти любиш дощ — тож будь мені дощем,
Я — чашею: налий мене по вінця!
Хай ніч вином по жилах потече,
І я засну, і ти мені наснишся…
Без дотику торкнеш краєчок вуст —
Так краплі дощові торкають воду…
Почуєш крижаний безгучний хруст —
Так ломить лід моя ріка зісподу…
Побачиш бризки на моїх очах —
коли ріка прорізалась з-під криги,
Порізалась об кригу… Біль прочах.
І сон минув. І дощ на щoках стигне…
Ти ще не знав ні льоду, ні ріки:
Ми мріяли на відстані руки…

***

Він витяг мене, як рибину — зі сну:
виловив неводом рук,
поцілунками виманив,
ночі човeн так розгoйдав, що ну!-
аж захлюпували нас хвилі!
І ми попливли тими хвилями, вільні
від усіх, від усьoго,
від сну…

Жалo жаги

Жалo поцілунку
торкнуло жалo жаги…
теплі хмари в моїй глибині,
в вишині мого неба
сколихнулись до дна,
стрепенулися громом,
блискавицею,
наче вогнeнним мечем
із очей —
розтялись,
чи-то вихором, птахом,
затуливши крилом,
затопивши гарячою
хвилею вуха —
і лиш тиша —
луною — лунко —
ооо… жалo таїни
торкнуло
жалo поцілунку…

 

*
Нагору