Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Марина СТЕПАНСЬКА

© Copyright: Марина Степанська

Ти…

Твої вуста — для поцілунків ніжних,
Слів зважених та влучних і неспішних.
Рамена, ноги, стан, постава!..
Нашіптує: "Ти — Аполлон!" — уява.

Торкнутись… О!.. так легко й ніжно,
Та цілувати трепетно й безгрішно…
Лунає голос твій — а в серці відгук.
Годин, хвилин, секунд веду я відлік —

Щоб зазирати мовчки просто в очі,
На двох ділити, спільно, дні та ночі.
І груди до грудей, вуста і ноги…
Позаздрять, певно, нам античні боги!

Це — соло двох, містерія кохання,
Це — зустріч після довгого чекання,
Це шлях до втраченого раю,
Запалення вогню, що не згоряє.

12.12.2011

Двоє. Поема

— Ти — найпрекрасніша з жінок, кохана!
Округлість ліній, трепетна краса.
Мої любов, благоговіння й шана
Тобі належать, зіронько! Роса

В очах твоїх… Ти плачеш, люба?
— Від щастя невимовного… Від щему -
Серця бо в унісон звучать, і губи
Шепочуть ніжну й пристрасну поему…

06.12.2011

Ніби вперше

Тебе кохаю, ніби вперше,
Так, ніби завтра зникне світ,
Так, ніби мій вогонь не вмер ще
І крила здатні на політ.

Нехай все станеться! Як вперше.
Єдиний раз. Востаннє. Все ж
Вогонь палає мій — не вмер ще.
Ми вдвох лише. І світ. Без меж.

03.12.2011


Іди на штурм

Іди на штурм
Під звуки сурм!
Підкоп під мур.
І підкуп джур.

"Я пе-ре-міг!.."
Тремтіння ніг.
Серцебиття.
І — забуття…

"Зламав.!.. Здолав…"
Десятки лав.
І сотні джур.
Спалив мій мур.

Пильнуй! Вартуй!
Спис, меч ґартуй.
Ще сильна я,
Бо вільная!

02.12.2011

ЖиттєДиво [1]

Мовчки в очі зазирни-но!
Слухай серце… Шал... Долоні…
Посади свою зернину —
Я плекатиму у лоні

Плід кохання, неба квітку,
Духа Божого лелітку —
ЖиттєДиво…

*****
Близькість. Очі.
Пломінь. Двоєдиність. "Хочу…"

29.11.2011

Шепіт. Мовчання

Ніч. Мовчання. І ми. Під дощем.
Так, сьогодні кохаю я ще!..
Завтра? Це невідомо. За рік?
Не скажу…
Я кохаю. Це — гріх?

Шепіт моря. Удвох. Ми. Без слів.
Що — вони?.. Машкара! Чуєш спів
Світла, хвиль? Мову рухів моїх?
Чи кохатиму завтра?..
………………………
…це — гріх?..

11.11.2011

Здивуй і полони

Здивуй мене, а ну ж! Уяву полони!
Ввійди, фортецю захопи, чи зможеш?!
Боїшся, я сприйматиму вороже,
Що ти оратимеш мої лани?

Пручатимусь… Здасися? Чи відступиш?
Тримай якнайміцніше! Й ніжно… Ти…
А втім… Можливо, вартових підкупиш?
О, переможцю мій! Не відпусти!..

08.11.2011

Ранкова кава

Я полюбляю зранку каву —
Як ти, гаряча і терпка
Вона, і збуджує… Гірка
Й солодка… Це цікава

Смаків гармонія! Удвох —
Ми — в ліжку бранці. Кава —
НічЧорна!.. Вран-ЦІ-каво!
Ніч кавова…Ах!.. Ох!..

11.10.2011

Час зупинено
Диптих

Він

Повз мене ідеш ти, замріяна,
Вуста посміхаються… віями –
Раптово в мій бік… Час зупинено…

Завмерли думки …Пульс прискорений;
Віднині тобою підкорений!..
*****
Ти… Я… Море… бриз… хвилі спінені…

Вона

Море… бриз… ти… іду я, замріяна.
Не тобі ніби — посмішка… віями –
Знак відвертий, промовистий.
Спінені

Хвилі лащаться... Мить сингулярності…
Двоєдиність "плюс"-"мінус"-полярностей…
Неподільність…
Годинник зупинено…

27.05.2011

Кохання в матриці
Жартiвливий вiрш

навіяно розмовою зі знайомим,
який заявив, що кохання немає,
і ми всі — в одній величезній матриці

(жалобна пісня операндів)

Ми в Матриці. Окремі операнди.
Main-функція виконується точно.
До найдрібніших функцій if,
Else, while, goto…Егеж,
Найгеніальніша особа — МОЗОК! —
Той Програміст, компонувальник кодів.

Кохання — збій непередбачуваний, леле!!! —
Між операндами… Нечуване нахабство!
Всі по місцях!
Зкомпілювати заново!... Хутчіш!

Двійковий код — Нулі та Одиниці,
Знов злагоджено вишикувались в шеренги…
Працює! Доти… Знов — кохання!

15.04.2011

Губи соком стікають

Єва з Адамом.
Зваба. Спокуса. Згуба.
З раю втікають…

Ти. Я. В Едемі.
Межі зламали. Губи
Соком стікають.

Терпкість медова.
Біль найсолодший. Рухи
Глибокі, пружні.

Первісна мова
Тіл. Насолода. Слухай!
Биття…Ти… В мені…

07/04/2011

Так! Ти…

Рояль — ТАК! ТАК! — стакато.
Скрипкове — Так! — легато.
І саксофон — "Кохаю!"
Упевнено вступає.
Крещендо!!! Вибухає
Арпеджіо "Кохаю!" –
Це арфа… "Ти!" — зітхає
Піано…"Ти!" — стихає…

29.03.2011

На узбережжі
Диптих

Він

Сонячно, вітряно на узбережжі.
Бриз надимає вітрилом червоним
Сукні поділ. Ти смієшся, прекрасна,
О, повелителько моря!
За обрій
Погляд твій звернутий, мій же — на тебе…
Лащаться хвилі, немов кошенята –
Стати прибоєм на мить, хоч на хвильку!..

Вона

Вітер та сонце. Морське узбережжя.
Бриз надимає вітрилом червоним
Сукні поділ. Я сміюсь!..
Ген, за обрій
Погляд мій звернутий. Мрію злетіти
Сонячно-вітряно-хвильно та вільно
І досягнути тебе! Огорнути,
Пестити, спрагу твою гамувати і пити…
Ти не уникнеш цілунків моїх!

13.02.2011

Абстрак(т)Трансцентальність

Тиша. Ритм. Рух. Звук.
(звучить музика, John Surman “Edges of Illusion” або
Marty Friedman “Realm of the senses”,
або Oystein Sevag “Gratitude”)

Ти! Ти… О!..
Тихо!..
Хор химер;
Хвилює спів співзвуч примхливих…
Ти — дириґент любовних сфер,
Маестро ораторій хтивих.

Ти — віртуоз симфофеєрій,
Гурман гармонії та цноти
Цінитель, ТрансАбстрактХимерій
Творець.
Ти!.. Тиша!.. Рухи… Ноти…

08.10.2010

Мій неповторний твір

Обійми ніжні… Стан гнучкий –
Твій нотний стан напружений, бринить…
На ньому ноти я виписую ретельно,
Акорди, паузи, форшлаги і морденти…

Скрипковий ключ — як заголовок;
Вигнувся, КЛЮЧ ДО МЕЛОДІЇ,
Очікує…Ще мить — звучить!
Мій неповторний твір,
Мій інструмент тендітний…

17.12.2010

Ти — віддзеркалення моє

Ти — віддзеркалення моє.
Так схожі ми!.. Тягнуся
Все ближче... дотик... Ніби є
Ти... Зник... От-от втоплюся —

Межі немає, течія
Могутня нас єднає,
Потоком — ти, течу і я...
Тебе відображаю...

09.11.2009

Ти тілу любий...

Ти тілу любий, серцю милий,
Я не любить не маю сили.
До тебе — всі думки птахами.
Що відстань їм, яка між нами!

Мед на вустах, крізь мряку промінь,
В мені — бажання, спалах, пломінь!..
Як розлюбити?! О, мій милий!
Лише кохати маю силу.

16.10.2009

Маестро і скрипка

Каприччіо пристрасне, примхливе —
Смичок і струни, таїнство єднання.
Крик, стогін, плач і сміх бурхливий —
Жагучі ноти вічного кохання.

В твоїх обіймах я — чутлива скрипка,
Найлегший дотик — і співаю,
Бриню ледь чутно, дзвінко, хрипко...
Скрипалю, грай!!!!
Невже таке буває?!...

09.10.2009

Акорди любові

Верлібр

До! — до-мажор, акорди літа.
Мі! — Місяць, млинчик з медом в небі.
Соль! Соль! — Кохання соло. Соловейко
Співає аріозо.
Фа! — Фанфари
Лунають зоряні; фортіс-Сі!-мо любовне.
Ре! — Мо-Ре… Хви-Ля… Ля! У хвилях
Світанок вже скупався. Сонце!!!
Симфонія ранкова!
Сон це… Сон це…

01.10.2009

На мить

Затримайся на мить…
На день… на рік... навік…
А маятник – хить!.. хить!..
Секунд, годин потік.

Не йди, надворі – холод!
Хить… хить… – тамуй свій голод!
Я спрагла ще - спинися!
Спи поруч, не наснися!

Я ще не надивилась,
Тобою не зігрілась.
Так добре нам… день… рік…
Удвох… на мить… навік…

15.12.2011

Пігмаліон і Галатея
Це диптих — спочатку каже він, а потім вона

Я — твій творець…

Тебе відтворюю з уяви,
Життя вдихаю у бездушний камінь,
Закохано і трепетно торкаюсь…
Твій полонений я — Пігмаліон,
О, мила серцю Галатея!.....

Я — Галатея…

Була я мертвим каменем —
Одна між тисяч мармурових брил.
Від теплих ніжних рук твоїх
В мені життя зануртувало.
О, мій творець, Пігмаліоне!

04.09.2009


На узбережжі

Торкнутись ніби випадково,
Тебе вдихнути наче бриз
Той свіжий, сонячно-ранковий.

Скупатись в сяйві оксамитнім,
Хапати жадібно смак бризок.

По вінця напоїти свої очі
тим золотаво-млистим жаром,
Зімліло простягнутись горілиць
Під неосяжним небом літнім;

В прибій вслухатись, що лоскоче,
Відчути лоном його міць.

Всім тілом всотувати хвилі
Та борсатись з веселим шалом;

Нуртуючій твоїй віддатись силі
І розчинитися в тобі самітнім....


Лащиться до сонця листопад

Лащиться до сонця листопад,
Ніби киця, виганає спинку.
Я терпка й солодка від принад
Зваб, якими наділяє жінку
Осінь, з її розкішшю й журбою,
Сонячною тремкістю й дощем.
І Зимі із білою габою
Так зарано ще… Коханий, ще!
Мед і гіркота цілунків стиглих,
Карколомне плетиво нагих
Ніг і рук, розплавлених у тиглі
Тіл, з рясним дощем жаги на них…

© Copyright: Марина Степанська

*
Нагору