Яніра МЕВА
кохана
чому життя так абсурдно довго
випробовувало нас
ми злягалися
з бридкими і брутальними створіннями
ми ґвалтували
своє тіло і душу
створюючи ілюзію щастя
ми тримали в собі
хтиві і дебільні голови
їх настовбурченої плоті
і силувалися видобути
краплини задоволення
не усвідомлюючи що віддаємо ніжність
і крихкість своїх тіл
на поталу хижакам
сьогодні увесь світ захоплюється
нашою тендітністю і вродою
ревнуючи нас до нас самих
любонько
ми двома краплями
ковзаємося по склу
нашого труханівського лесбосу і зливаємось — прозорі і незбагненно чисті
|