Олена ЗАСЛАВСЬКА
Тридцять три діаманта
Ф.Б.
Цілуй мене, цілуй мене, або
Візьми і вбий від пристрасті та люті.
Троянда ануса, оспівана Рембо,
Думки про піхву у віршах Андрія Любки -
То все слова, а ти мене любив,
Неначе дивну промовляв поему,
А я не маю слів розповісти
Красиво, щиро та натхненно,
Як наші перетнулися світи,
Простягнуті у просторі та часі,
Буденно в повсякденному житті
Й смерті, в церкві й на матраці.
Люби мене, люби, або помри,
Бо все одно не зможуть передати,
Всі діаманти мови, тридцять три,
Як друг без друга нам проіснувати.
Lapsus linguae
Присвячую поету Andrij Bondar,
який «як істинний ґраммар-наці» змусив
пригадати мене, як це солодко писати українською.
Мої вірші самі обирають мову.
Великий ґраммар мені каже: мовчи не сунься.
Слова – то коханці, бувають брудні та голі,
Язик вібрує, як ліжко від землетрусу.
То що буде вірним: крапка, чи може кома
На при кінці цього речення, я не в курсі,
Великий ґраммар мені каже: не дмухайте на холодне,
А я не дмухаю, навіть дихнути боюся.
Мої помилкИ-помИлки – то випадковість,
Lapsus linguae (ґраммар перекласти мусить),
А може обмовка, як кажуть у вас, по Фройду,
Ґраммар, покарай письмово мене чи усно.
Я не відмовлюсь – слова, то така спокуса -
Із уст в уста, із уст в уста, із уст в уста – у постійному русі.
***
Немов татуювання
Витравишь мене
Із шкірі, із думок, із літер
Своїх оповідань.
Казав, що тіло -
Храм і цілував
І клірос,
І верхівки бань.
Та в храмі вже немає Бога.
Буває так: ось був і раптом зник,
Лишилось сім’я, із якого
За 40 тижнів виростає чоловік. |