Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Сергій СЕЛЕГЄЄВ

* * *

У старому човнику
Злилися два тіла.
Музика кохання
Чується у голосі
Хвилі полохливої
Зачарованім...

* * *

Твої губи
мені пишуть
бузкові листи.

Аромат весни у них,
та гудіння бджіл.

Розпечатав я конверт
та й ковтаю
слів вологість,
пристрастю наповнених.

* * *

В голосі зажурливім
Персочка устами
Чарівну, мрійливу
Музику ковтають.

Навкруги сосочків
Теплі ноти линуть,
Язичок переливається
В хвилях насолоди
Збудженого тіла.

* * *

Ой красуне худорлява,
Поцілунки твої мляві -
Так приємні і смачні.
Наче квіти навесні.

Ой красуне худорлява,
Причаруй мою уяву -
Оголися юним тілом,
Щоб мені тебе хотілось.

Ой красуне худорлява,
Без кохання вже захляв я
Мої пальці дикі, грубі
На солодкі линуть груди.

с. Хорошеве
Харківської області


У СТІЖКУ

Літо! Літо! Літо! О, літо палке! Сонечко всміхається промінчиками розпеченими. Скошена конюшина висихає миттю під його безжалісним світлом-вогнем. Усе слабкіше, слабкіше налягає рука на держак утомленої коси.

А уночі... А уночі... А уночі...

У м'якому, пухнастому стіжку буду я насолоджуватися дивними казками, котрі розкажуть мені рожеві метелики. (О, рожеві метелики!) Так, саме метелики, тому що твої сосочки дуже схожі на рожевих метеликів. Та й сама ти неначе метелик, що летить на полум'я коханої свічки, гинучи від її поцілунків. (О, метелик, що летить на полум'я свічки, - вічний образ поезії Сходу!)

Кусаєш ти сніжними зубками вишневу голівку прив'ялої конюшини. О, як я їй заздрю! О, як я їй заздрю! Вона удостоїлась більшої шани, ніж я: цілує твої ненажерливі губи.
О, твої персочка... дві голубки! А сосочки, сосочки - оці дзьобики, захищаючись, ранять мої губи, спричиняючи райські страждання.

Свіжий запах духмяного сіна поглинає наше дихання, і я мимоволі плутаю твоє волосся зі стеблинами конюшини та осоки.

О, літня ніч! О, літня ніч! О, цей стіжок сіна, де зустрілися наші тіла, вільні як вітер...

Віддалений концерт жабенят долинає невиразною мелодією до мочок твоїх вушок, що потопають у хвилях моїх поцілунків.

О, кохання, я божевільне щасливий!

Я божевільне щасливий! Мені на долоню бризнув солодкий сливовий сік... О, твоя достигла слива омиває пащу мого розлютованого пса, що наче зірвався з ланцюга. Я відчуваю, як він задихається від задоволення.

О, мій пес! О, мій пес! О, мій пес!!!
Я вже не чую його голосу...

 


 

*
Нагору