Ігор КАЛИНЕЦЬ

* * *

тієї ночі нас наздогнала погоня
щемливих поглядів і тільки
нам зрозумілих слів

тієї ночі твої вуста закінчувалися
як море приливом і відпливом

тієї ночі твої перса виносили
на червоних вістрях зблукалі
рибини пальців

тієї ночі безмежна глибінь
лона поглинула трьох мене
вчорашнього нинішнього і
завтрашнього