Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Марія Гончар читає поезії

Марія Гончар


Катерина СЛОТА
ТАМ


У мерехті зірок
Потоне моя ніч.
В самотнім місяці
Примарно згаснуть мрії.
У вогнянім вбранні
Прийдеш до мене ти.
І стане попелом
Моє маленьке тіло.

Там, де бринить струна
Торкаючись сердець.
Збуваються казки
І сяйво променіє.
Там.
Лише там де Ти
Приходить новий день.
Щоб воскресити Душу та надію.

Музика: Mozdzer Danielsson Fresco - Abraham's Bells


Лариса ВАГИЛЕВИЧ

І день починається з тебе,
Як світ починається з світла .
На вдих – очей твоїх небо.
На видих – ім'я твоє світле.

Ти просто приходиш із текстом
Як крапка, чи оклик, чи кома…
Стаєш мені квестом , чи тестом,
Рівнянням з одним невідомим.

Спокійно сідаєш навпроти
Світ до світу обличчям,
В очікуванні на дотик
Мурашки біжать передпліччям…

Всередині сходить сонце,
Схоже на тебе рисами,
Світлим стає охоронцем
Над твоїми очима – ірисами.

В часових поясах розбіжності,
В нашім – за чверть чуттєвість.
Доки ми в зоні ніжності,
Час – миттєвість.

З'являється намір вірити:
Любов понад всім земним
Варто їй тільки довірити
Цю тишу, ці мрії, цей дім…

Музика: Yiruma


Сергій ЗЛЮЧИЙ
ОБІТНИЦЯ

тиша у серці замлоїть –
вересень стрінувся в серпні
поки Ти будеш зі мною
я не боятимусь смерті

мовчки постануть виною
сльози на порох розтерті
поки Ти будеш зі мною
я не боятимусь смерті

не захлинуться маною
півні співаючи втретє
поки Ти будеш зі мною
я не боятимусь смерті

слово здійняте любов'ю
плине в повітрі відвертім –
поки Ти будеш зі мною
я не боятимусь смерті

Музика: Jacob Ladegaard


Катерина СЕНЧЕНКО

Торкнуся спини й обійму за плечі,
І притулюсь до них гарячою щокою...
А ти мене, немов крилом лелечим,
Пригорнеш ніжно сильною рукою.

Отак замру ...
Отак замружу очі...
Вдихну твій запах рідний, чоловічий...
Я щастя більшого, повір мені, не хочу.
Стояти б так в твоїх обіймах вічно.

Музика: Jacob Ladegaard


Сергій ЖАДАН

Торкатись так, як торкаються книг.
Перших рядків протоптаний сніг.
Зимова сповільнюється течія.
Хто це читає тебе?
Це я.

Хто це читає тебе, як вірш?
Облиш, говориш,
просиш, облиш.
Останні з прочитаних таємниць –
гострі метафори твоїх ключиць.

Читати родимки і хребці
кольору олова в молоці,
Брайль, прочитаний навмання,
пальців отримане знання.

Вчи мене, Брайле, свідчи, учи.
Мов книгу, читати її вночі.
Теплих вен її довгий шов,
список тих, хто від неї пішов.

Як торкаються сторінок,
списаних іменами жінок,
знайдених в шафах записників,
з адресами зраджених чоловіків.

Це я читаю тебе, як письмо,
це я говoрю до тебе – пітьмо,
граматико зчитаних передпліч,
шрифтів твоїх вереснева ніч.

Мово, якою я мовчу,
мово дихання і плачу,
мово ліній на тихій руці.
Сидять при столі
мовчазні
читці.

Ніхто не скаже,
ніхто не здасть.
Зчитують книгу твоїх зап'ясть.
Зчитують шрамів родинні листи.
Це ти, говорять, боже, це ти.

Це ти являєш тканину письма,
з якої прописується зима,
в яку врізаються навесні
літери – приголосні і голосні.

Це ти даєш імена, це ти
виводиш, мов світло з темноти,
голоси із глибоких мовчань.
Я не розумію твоїх повчань.

Граматико подиву і зими.
Хто це кохає всю ніч? Це ми.
Повільно дочитую до кінця.
Світло торкається її лиця.

Музика: Ludovico Einaudi


Василь СИМОНЕНКО
ВОНА ПРИЙШЛА

Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?

Музика: Romantic Inspiration


Олена ТЕЛІГА
ВЕСНЯНЕ

Розцвітають кущі жасмину,
Грає сонце в височині!
Чи зустріну, — чи не зустріну?
Чи побачу тебе, чи ні?

І куди б скерувати кроки,
Щоб тебе я могла знайти?
Тільки бачу, іде високий,
Приглядаюсь, чи тож не ти…

І не вітряно і не хмарно,
Все заповнює весняний сміх!
Цілий день я проброжу марно,
Не зустрівши очей твоїх.

Та зате серед ночі, любий,
У весняному моєму сні, —
Поцілуєш мої ти губи
І щось ніжне шепнеш мені.

Музика: Ludovico Einaudi


Наталка ФУРСА

Які ми сильні – не ридати вслід.
Які ми горді – не гукати в спину...
Коли ти підеш, на моїм столі
завечоріють вірші та ожина.

У ніжності завжди короткий вік,
та безконечні спогади у стужу:
ти нею тіло все мені обпік –
і влив чорнила у холодну душу…

Музика: OST «Піаніст»


Віра ЛАХУТА

Листів моїх не спалиш — не згорять,
бо писані живим палким коханням...
Лелечим пір'ям дні перелетять,
допоки спаяні два серця листуванням.
Допоки дихають життям отих рядків —
таких тремких, як промінь на світанні,
таких, як подих невимовної туги,
як спалах зірки, що горить востаннє...
Як передлісся першоцвітів навесні,
як літній дощик після довгої засухи,
пекучий вітер, що у жовтні знавіснів
і з хмаровиння виткав завірюху...
Негода раптом вщухне... як колись...
І знов шумітиме красою на підгірку,
з Тобою ми колись в листах зрослись,
на нашім небі запалили зірку...

Музика: Ludovico Einaudi - Run


Антон ГАТРИЧ

Я дякую за цю останню зустріч,
без дотику, без слів, лише мовчання.
І Купідон стрілу уже не пустить,
бо вистріляв усе своє кохання.

Така тверда й холодна, наче лід.
Байдужості збудовані бар'єри,
я не осилю. Може і не слід
видиратися за межі атмосфери.

І не дивись так гостро, серце крає.
Не бачу блиску в голубих очах.
За атмосферою - прохід до раю,
я без білета, ну а там - аншлаг.

Так мало кисню поряд із тобою.
Спекотно, як в пекельнім казані.
Колись моя душа була німою,
тепер же задихається в мені.

Музика: Ludovico Einaudi - Divenire


Вікторія БРИЧКОВА-АБУ КАДУМ

Мовчу, мовчу... А що тобі сказати?..
Давно усе прочитано в очах...
Мій тихий погляд зміг намалювати
Все те, що не озвучиться в речах...

Мовчу, мовчу... Слова бувають зайві,
Навіщо коливати тиху мить...
І без розмов під блискавичне сяйво
Несказане громами прогримить...

Мовчу, мовчу... Що мовити — не знаю,
І навіть думати не хочу я про те...
Слова, буває, різну вартість мають,
Ну, а мовчання — завжди золоте..

Музика: Ennio Morricone - Chi Mai (piano)


Інна ЧЕХОВА
ХОЧА Б У СНИ ТВОЇ ПОТРАПИТИ Я ХОЧУ

Хоча б у сни твої потрапити я хочу.
Про час забути, відстань і журбу.
Почути знов, як ти мені шепочеш:
- Обожнюю, кохана, і люблю.
Нас розділяють сотні кілометрів
і в кожного вже склалося життя.
Та тільки ти, лиш ти, скажу відверто,
розпалюєш шалені почуття.
Ти - розуміння і моя підтримка,
і пристрасть, і в очах вогні,
незапланована в житті зупинка,
на ній зійду, лиш руку дай мені.
Коли всміхаєшся - душа співає.
В очах твоїх ясніє неба синь.
Про все я вмить з тобою забуваю,
а в серці лише смуток, наче тінь...
Вже осінь тихо листям шелестіла.
Ховала наші ніжні почуття
і сум осінній враз перетворила
на тепле й незабутнє відчуття.
Хоча б у сни твої потрапити я хочу.
Про час забути, відстань і журбу.
Почути знов, як ти мені шепочеш:
- Обожнюю, кохана, і люблю.

Музика: Huseyn Abdullayev - Heyat Davam Edir


Катерина КАЛИТКО

Я боялася так, що твій голос розчиниться в пам'яті,
Так боялась його проковтнути, мов кісточку з вишні,
Що просила у січня, як чорна жебрачка на паперті,
Щоби голос цей в серці моєму він золотом вишив.

Щоб далека присутність у серці гніздилася сторожко,
Щоби я підбирала її по краплинці вустами,
Щоби струмом по шкірі – з тобою й далеким так хороше…
…Я боялася так, що твій голос розчиниться в пам'яті…

Я півсвіту стискаю в долоні, мов танучу сніжку,
Срібний вітер між нами бринить по зчужілих містах.
Я відчую, як вкотре, завжди невимовно і ніжно
Наді мною зійде тінь обличчя твого золота.

Музика: з к/ф «Величне століття. Роксолана»


Олена ТЕЛІГА
ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ

За вікнами день холоне,
У вікнах – перші вогні…
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів!
Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М'яким, мов дитячий сміх,
Згашу полум'яне пекло
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма –
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою –
Я плакать буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань –
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.

Музика: Ludovico Einaudi - Una Mattina


Ліна КОСТЕНКО

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум'ям згорю

Музика: Je peux entendre ta musique a travers la porte


Оксана ПАХЛЬОВСЬКА

Нема ні стін, ні вікон, ані свіч,
лише холодні клавіші і руки.
Ти граєш і не музику, а ніч,
обвітрену століттями розлуки.

Я ненадовго, але ти не вір.
Я вже навіки, запитай у долі.
Вітри гортають спалений клавір.
Ні стін, ні вікон у твоєму домі.

А тільки ніч, і музика, і ми –
як срібні крила голубої птиці –
у космосі, де сплять іще громи
і обрій світу креслять блискавиці.


Юрко ІЗДРИК

Коли повертається світ спиною
і знов поміж нами відстань і стіни
говори зі мною
говори зі мною
хай навіть слова ці нічого не змінять

і коли вже довкола пахне війною
і вже розгораються перші битви
говори зі мною
говори зі мною
бо словом також можна любити

я одне лиш знаю і одне засвоїв
і прошу тебе тихо незграбно несміло:
говори зі мною
говори зі мною
і нехай твоє слово станеться тілом

Музика: Okay, donc... L'histoire c'est...

Марія Гончар

Марія Гончар

Народилaся й живу в місті Кам'янське, що на Дніпропетровщині.
Поезія — моє захоплення зі шкільних років.
За освітою я перекладач з двох слов'янських мов (українська, російська), викладач ВНЗ.
Коли навчалася в університеті, то мала радість познайомитися з цікавим людьми, серед яких був Сергій Злючий — поет та активний громадський діяч. Спілкування з людьми, які щиро плекають українську мову, спонукало й мене поринути у світ українського поетичного слова.
Згодом народилася ідея знімати декламування на відео.
Приємною подією стала перемога у Всеукраїнському літературному конкурсі відеопоезій від «Камертона» в номінації «Найкраще декламування твору іншого автора».
Відгук на мої читання людських сердець заохочує мене займатися улюбленою справою!

 





 

*
Нагору