Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Василь СЛАПЧУК

***

Жінка під боком, як прочитана книжка.
Я сам собі наснився оком без повіки.
Навпомацки встаю із ліжка,
як звик вставати споконвіку.

Жінка крізь сон промуркотіла:
— Куди ти?
Накидаю куфайку на голе тіло:
— Пора півнів будити.

1998

***

кохаємося при світлі
тисячі червоних ліхтариків
суниць

кажеш
я так довго
не лежала горілиць
що тепер не знаю
котре небо моє

насправді ж
ти давно вже вибрала
а мені з трави не видко

1998

***

Вдихаю дівчину.

Надто юна,
аби не нагадати мені,
що її мама
ще заміж не вийшла, —
як я вже з’ясував,
коли яблуня парфумами пахне,
а коли потом,
як я уже переконався,
що найсолодші плоди —
крадені.

І чим глибше вдихаю,
тим більше мій видих
схожий на зітхання.

2005

***

Жінка скоромна і гола,
як сало під час посту.
Близький її голос —
далекий, далекий постріл.

Жінка в обіймах,
наче
ствол, гаряча, —
після того, як вистріляєш обойму.

Жінка облизує губи:
— Любий!..
— Я з тобою, —
холодний, мов ствол перед стрільбою.

2005

***

Усю ніч
мріяв про дівчину,
а за дня придивився:
у неї —
пушок над верхньою губою
виразніший, ніж мої вуса.

Серце розбилося,
наче порожня пляшка,
тоді ж думалося,
що повна.

І тільки згодом з’ясовується:
кохання —
це тимчасова втрата
почуття гумору.

2005

© Василь Слапчук

http://poezia.org/ua/personnels/208/

*
Нагору