Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Ольга ХВОСТОВА

Ольга ХВОСТОВА

* * *

множити радість
ділити гріхи
біль віднімати
тепло додавати
крихітко, кажуть,
любов — математика
винеси світ за дужки

* * *

А. Д.

Дівчина із планети іншої…
Марія Чеба

Маленька дівчина з далекої планети,
Ласкава пані, бунтівне маля.
Ховаєш у волоссі переляк,
В очах печаль — пречисту і шляхетну.

Дівчатко лагідне, готуєш бутерброди,
у серці — блюз, в навушниках — метал.
Я так давно, я так тебе чекав,
цей матч відбудеться за всякої погоди.

Послухай, дівчинко, послухай!.. —
в руці рука і незворушні рухи…

Присохлий хліб, дотла прочахлий чай…
Таке близьке незвідане дівча…

***

Диск насолоди
на патефонах наших тіл.
Стій!
Ще борвій не цвів.
Роса на нігтях і нагідках…
Де ми пили нектари – тепер бур’яни і терен.
Де я сльозу зронила – землю розплющив мак.
Сірі волошки
Білі кульбаби
Первень дав
раду
Свічку спиває віск…
На патефоні наших тіл заїло
Органний
диск.

Книжка

Хочу тебе
Читати
Як книжку
З кінця і з початку, спочатку і ззаду,
По діагоналі і через сторінку,
Пестити
Лінії згину,
Запах вбирати — свинцевий,
Як у горлянці ком.
Гладити ніжно
Теплу рельєфну твою обкладИнку,
Золотом тиснену,
Пальчиком вести
За кожним рядком.
Вчити та так і не ви-вчити
Весь алфавіт потаємний,
Всі ієрогліфи, букви, кожен прихований знак.
Слід залишить
На крутих на твоїх берегах
Довго, Так довго іти
до тобою до крап…лини
І не скінчити
І хай буде так.
Тільки так
Нам можна вижити
В цих безсловесних світах
Мила, нині
Ти моя книжка
Я твоя — завжди. Читай…

* * *

Верби ридають листям.
Сірим стає голубе.
В цьому великому місті
Дуже вже мало тебе.
Всі соловейки дуба
Врізали, а дуби
Всохли на корчі грубі,
Спробуй, люби…

Спогади вишиті хрестиком
Нуль на рахунку щедриком
Хто зна де мій абонент

Знаю, ти чуєш мене
Хочу до тебе, мила, єдина,
Рідна моя
країна

* * *

так буває щоразу.
рідня замикає уста
говорити з близькими — це значить мовчати
коли погляди легко замінюють чати
а найважчі образи —
на те, що чогось не сказав

біль приходить повільно
руйнується істин ланцюг
нас завзято навчають висловлюватись, говорити
нас ошукують. тільки мовчати дорівнює жити
пересилюю слово
мовчу

* * *

в тобі так багато гарного:
характер, генетика і слухняність
в мені, без зайвої скромності,
гарного теж достобіса
ми варті одна одної, як свічки гра,
це дорого, це не мине…
тому бери нагая, ласкава моя,
і бий мене, бейбі,
бий мене

* * *

ще й досі вологе волосся…

добраніч

давай наснимося

усім, хто всякчас про нас дбає,

палким опівнічним сяйвом,

солоним відтінком піано,

човном в океанських хвилях,

пластмасовими якорями,

зануреними в підсвідомість,

не бійся

торкнися

волосся

давай наснимося

Ольга Хвостова
Hародилася 6 грудня 1978 року в Кривому Розі. Була стипендіаткою Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип», брала участь у семінарах творчої молоді в Ірпені. Автор та ведуча телевізійної програми «Книжкова полиця» (ТРК «Рудана»). У 2006 році в співавторстві з фотохудожником Віталієм Павленком видала віршофотоальбом «Усе на краще». Співорганізатор літературно-музичного фестивалю "Руді тексти" (разом із Максимом Кабіром), ініціаторка конкурсу-рейтингу «Книжка року в Кривому Розі» (за версією «Рудих текстів») (2009 р.). За підсумками «Рудих текстів-2008» упорядкувала збірку, куди увійшли вірші учасників цього дійства, фото та статті-враження поетів від фестивалю. найбільше любить спілкуватися, читати, слухати, мандрувати і допомагати.

*
Нагору