Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Олена ПАШУК


***

у твоїх обіймах
тану й тону
втрачаю всіляку подобу людську
бо жінка я
жінка закохана в очі
очі болотні
жінка без рота
лиш усмішка ніжна
зі смаком кориці
і крила птиці
біля нашого ліжка
заради тебе навчилась літати
виходила заміж у платті-лататті
наш замок
якраз у долині неба
не треба
мовчи
бо я все ж таки жінка
чи жертва
свого кохання
востаннє
кохали так у Вероні
поклади мене собі на долоні
й пристав до вушка
я мушля
вагітна солоним морем
дзвони собору
летять у воду
немає виходу входу
ми в лабіринті
у чреві вулкану
мене приклади до своєї рани
туди де автограф
лишила свіча
бо я вже не сіль
а лише подорожник
чи може схованка
для меча?

***

Ой дівчатка, інкубатори комплексів,
ви не вірте кривим дзеркалам,
бо коханих не шукають за компасом,
не потрібні для них лекала.
Очі ніччю неуважно підведені,
влучний постріл, а все холостими.
І мости, наче ноги, розведені,
і до ліжка квитки не з тими.
Ех, дівчатка, в шкатулці придане –
губки-бантиком, цнота, стрінги.
Годі бавитися суїцидами,
ах, Лоліти, із фільмів Кінга.
Защебніть свою душу на ґудзики,
плачте насухо,
коли смішно –
як нервові розв’язує вузлики
в задзеркаллі жінка заміжня.

***

ти під серцем маєш камінь
я ж ношу з дощів намисто
перестрілися руками
на звороті свого міста
перестрілися назовсім
аж зросла в долонях м’ята
в спільне сплуталось волосся
подушка одна зім’ята
один в одному течемо
зносимо камінні дамби
розганяємо нечемно
малюків морських сомнамбул
ми зіскочили зумисне
з колії палких відносин
носиш ти з дощів намисто
я ж ношу під серцем осінь

 

*
Нагору