Катерина ЄГОРУШКІНА
* * *
чуттєвіть —
нагорода
за тіло
душею
сповнене
* * *
кульбабка
губить пушинки
у моєму тілі
і на цьому тлі
я здаюся дивною
і щасливою
як залоскотана насінням земля
після зими
* * *
на вустах
буде
дотик
невідомої
країни
мого
тіла
знов
невідомої
і завжди
непізнаної
ти пізнаватимеш
цю країну
океан
за океаном
міліметр
за міліметром
губами
і подихом…
якби пізнання
кожного
світу
було
пізнанням
любові
людство
не знало б
війн |