Василь ЩЕРБАНЬ
* * *
Ніч наповнена твоїм коханням,
Ласкавим і болючим.
Що скажеш мені
Ти,
Котру я чекаю щосекунди?
Що знову треба йти,
Що знову будуть
Гримати батьки,
Чи то прощання -
Крок
До наступної зустрічі.
* * *
Ти цілуєш, трояндо,
чаромедні вуста
І в любовному шалі
захоплено пестиш.
А дорога від тебе
болеп'янка:
поцілунки шипів -
нагорода за близькість...
***
Волосся - Сонце,
скинула білизну -
море кохання,
у тебе одна ніч...
Приємна втома
скувала тіло.
Волосся - Сонце,
до ніг тобі схилилась
ніч...
* * *
В цілунках кароокої юнки
тоне море.
Й засмагле тіло
з білими грудьми -
єдина відповідь на
запитання.
Ці теплі ноги -
шлях гармонії,
а вище - двері
половинчастого "я"...
* * *
Скинувши таємницю одягу,
в обіймах прозорих очей люстерка,
твоє тіло пестять пальці порожнечі.
Одяг Єви чи не заважкий на твої плечі?
|