Аня ЛУК’ЯНЕНКО
можеш сказати, чи хочеш трахімістерію ночі?!
Холодні каліки
Падають кригою вниз,
А ніч кусає секс розлуки.
Твій членокомп’ютер
На моїй програмі завис.
Полюція поліції. Їх звуки.
Іспарені скроні
Невдягнено на плече,
А день цілує подих вдиху.
Морозно, тепло, гаряче, пече
Нескінчену кінчену кригу…
***
Він так запалював мою лампадку. Диво!
Я все для нього, вся — і ці рядки,
І очі пристрасні.. О, діво!
За 300 миль — і поцілунки навтьоки,
І жар, і серце вискочить боїться,
І втечею не залатать любов.
А він сволота. Я — гидка лисиця.
Крадусь на лапах — і тікаю знов.
Він теж запалював чужу лампадку.
Страшно!
Що жінка та чужа — відповісти,
І той лямур у подихах поважних…
В чужих руках мені огнем цвісти!
***
Після дощу.
Чорнилом запашним
Бажання босоніжки
Усе прощу.
І,навіть,те,
Що знівечене ліжко.
Ціну скажу:
Третину дня
Мені сплати
Жестами ночі.
Луна розмов.
Хотіння XXL:
По стегнам заОхоче…
|