Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Олег КОЦАРЕВ

Олег КОЦАРЕВ

ЗУСТРІЧ НА ЕЛЬБІ

на тусі по середах
між універом і метро «Держпром»
ми з тобою кілька разів поспіль
цілувались до само
за
бут
тя

коли чужі речі
назвати своїми іменами –
цілувались без жодних думок і намірів
що й рятувало від
не
по
розумінь

окрім одного:

якось
після довгого й чулого петингу
я не знайшов у кишені джинсів
5 гривень
довго шукав довго злився
і знаєш
був упевнений
що
це
ти

минули роки
і здається
ми з тобою поки що перемагаємо
ми стали ким хотіли
а нічний клуб що ми ненавиділи –
«ХХІ століття» -
зачинився
й вхід до нього перекрили
загони наспортованих
бур’
я
ні
в

із сусіднього
переможного окопу
я задоволено салютую тобі
й ти так само
дивлюся та думаю що ж я краще
за
пам’ятав:

твої очі пекучо-космічно-сині
чи твердющі вишні твоїх сосків
а чи все-таки
ті 5 гривень
(під колір всіх джинсів усіх твоїх очей)
котрі я
мабуть
сам загубив?

 

ВАЛЕТ

- Хто живе в цьому каміні,
замурованому ще по війні?

- Тут живу я, валет,
наполовину червовий,
наполовину піковий.

Сьогодні, першого липня,
я підлітаю в щілину
й виринаю над дахом.

Сьогодні, першого липня,
я можу лиш трохи змінити
кут сонячного світла –
й раптом почнеться осінь.

Сьогодні, першого липня,
я бачу, як на полі далекому
ходить великою циганкою
дощ.

Сьогодні й будь-коли
у мене в беретику пір’я.

Стережись, якщо тебе захоче
Темна моя половина.

 

СІМ-СОРОК

На привокзальній площі –
Дует –
Акордеон і саксофон: «Сім-сорок»!

Ось троє слухачів:
Два босяки й білява продавчиха,
Здається, що вона вагітна,
Але ні.
Один з них – її хлопець,
І він з усіх тут найжвавіше пританцьовує.

Танцюй-танцюй!
Та все одно вона від тебе піде
До твого друга, що стоїть праворуч,
Спокійний та усміхнений,
Упевнений…
Танцюй-танцюй…

Ти вже один на привокзальній площі,
Й навіть клезмери
Сховали свої інструменти, мов шприци, в футляри,
І ніч така чудова –
Вперше цього літа
Вляглася спека.

 

1,5 ОДИ РАДОСТІ

головне – не вміти
головне – щоб везло
й тоді можна
дивовижно
гратись просторами:

в одній виноградині
вміщується морська хвиля
що ти нею майже захлинаєшся
у шторм купаючись

на одному нігтику моєї подружки
вміщується 1,5
оди радості

світ світ світ
звільнений на мить
міра розламалась і гримить
світ розбивши ґрати
опиняється в шматочку скла

 

КИСТЬ ЇЇ РУКИ

Усе було готово.
Я зачиняв останню шухляду
й торкнувся кисті її руки,
що лежала там,
так, ніби випадково торкнувся
на вулиці,
забалакавшись.
Здав ключі не рецепції.
Вийшов у парк.
Тут починався дощ,
і з-під футболок
мали от-от повизирати соски.
Справді починався дощ,
у моєму волоссі
від нього сховались два сонечки,
на мене падав
сухий цвіт липи,
і я сам був такий, як та липа,
наполовину зелений,
наполовину сухий,
такий задуманий, сентиментальний,
що ледь не забув про зустріч,
котра мала дати мені алібі.
Побіг, аби не спізнитись,
і на мокрій вулиці
випадково рукою торкався
рук перехожих,
людей, що з-під їхніх футболок
на мене грізно, все знаючи,
дивились соски –
таємні,
змерзлі,
тверді
прокурори.

 

СТО П’ЯТСОТ ПЕРША ВАРІАЦІЯ НА ТЕМУ «БАТЬКІВЩИНА»

цей флірт безнадійний,
що триває
ось уже стільки років:
таємні образи, кричущі натяки…
я, собі кажу, більш не писатиму,
більш не прийду до дверей твоїх,
але:
шлагбаум піднято,
нерішуче, та швидко йду,
ти поправляєш своє
ще буйніше, аніж минулого разу, волосся,
я – своє, ще сивіше,
ми глядимо
зовсім без сенсу
в очі одне одному
й чомусь дуже радіємо зустрічі
серед цупких, як пальці, польових квітів.

 

ГАСТРОЛЕР

місяць пропалює
отвір у дубі:
довго-довго
вперто-вперто –
аж не помічає
випадкових жертв

тих що втратили спокій

ніби закохані
у гастролера ефектного

 Олег КОЦАРЕВ

Олег КОЦАРЕВ

Народився 1981 року, харків'янин. Закінчив відділення журналістики Харківського національного університету ім. В.Каразіна.

Автор книжок поезії «Коротке і довге» (Київ, 2003), «ЦІЛОДОБОВО!» (спільно з Горобчуком і Коробчуком) (2007), «Мій перший ніж» (2009), «Збіг обставин під Яготином» (2009, з перекладами на російську мову Дмитра Кузьміна та Анастасії Афанасьєвої) та збірки оповідань «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого». У 2000-х роках був учасником літературного конгломерату «Весло слова». Лауреат видавництва «Смолоскип» 2002 р. другої премії за збірку поезій «Коротке і довге». Лауреат конкурсу імені Валер'яна Підмогильного, часопису «Кур'єр Кривбасу» та фестивалю «Молоде вино». Стипендіат літературної програми «Homines Urbani» (2007 рік, Краків, Польща).

Поезія перекладась англійською, білоруською, івритом, італійською, литовською, німецькою, польською, португальською, російською та чеською мовами.

*
Нагору