Іван КУШНІР
***
Я не буду сьогодні м'ясця,
В руки інше далося:
Твої жовті інтимні місця,
Твоє злипле волосся.
Я не буду сьогодні вина,
П'ю солону, криваву слину;
І радіє нестримно вона,
Як по-звірячи я нахлину.
Що там краса, що там еротика.
Вікторіанця лаври!
Що там романіка, що там готика.
Списом розп'яті маври!
***
Найкращий цілунок - перший,
А потім - суцільний масаж,
А потім - ти знову вершник
І знов відгарцьовуєш стаж.
Складу я цілунки докупи
І втисну, розтнувши ломом,
В твої ще молочні губи,
В твоє нерозквітле лоно.
Коли ся прокинеш завтра
У ставі полеглих мрій,
На місці, де зріла ватра,
Буденний зросте пирій.
***
І ми зійшлися в протистоянні
Два сонця різних світів,
Мов крига й полум'я у коханні,
Мов жертви до катів.
Шпалери горіли місячним лезом,
Стеля зійшла в ніщо,
Я був найбагатшим жасминним Крезом
У буйнорясті щок.
Та перса зійшли на шалену орбіту,
Затьмаривши всі світи,
Я став з гігабайта малесеньким бітом,
О, свічко моя, світи.
І ти наростала дванадцятим валом,
Куди ж бо його утекти?
А тіло несите углиб зазивало,
І в ньому сиреною ти.
І я трохи з глузду не з'їхав від того,
Та добре, прокинувсь Орфей,
І голосом, власну відкинувши тогу,
Могуття принизив у Феї.
Тоді покривавлені хвилі безмежжя
Зхаркнули на берег мене;
Моєї вікорії славсь узбережжя,
Хай слава повік не мине!
І ворог жорстокий зламався у бійні,
Я відмивав від крові меча,
І хтось народився в зрожевленій піні
Зі мною в своїх очах.
***
Ти здичавіла панда,
Губи твої - еспандер;
Замість хитону - панцир,
Замість Едему - карцер.
Знаю тебе, паскудо,
П'яне твоє Ельдорадо,
Вартість твоя - ескудо,
Ся посміхаєш радо.
Зійде з роботи Педро,
Наче зваливши тура,
Вп'ється, як в землю, кедром
В тебе, маленька дура.
Ся розіпнеш усоте,
Будеш йому, як парус.
Завтра нові гризоти.
Завтра новий "Ікарус".
* * *
Я тебе цілував до світанку,
Я тебе цілував у росі,
Ми кружляли в модерному танку:
Я і ти у дівочій красі.
Твої губи казали: "не треба",
Твої руки благали: "пусти",
Але очі, закривши півнеба,
Шепотіли мені: "їх прости".
Я прощаю і губи, і руки,
Я прощаю і душу також
За усі заподіяні муки
І за всі, що чекають, та й що ж!
Причаїлися в заздрощах квіти,
Посхилялись із неба боги;
Безтурботні, щасливі, як діти,
Ми розквітнуть в лілеях змогли.
Я тебе цілував до світанку,
Я тебе цілував у росі,
Ми кружляли в класичному танку:
Я і ти у жіночій красі.
***
|