Ярина БУРБАН
НЕ ССИ!
Твій тягар ліг тобі на спину.
Мій тягар ліг мені на груди,
бо йому там, напевне, м’якше.
Подивися — навколо люди,
кожен тягне свій хрест,
і так завше буде,
і не може бути інакше.
Твій тягар ліг тобі на спину.
Мій тягар ліг до мене в ліжко.
Перед тим назвав мене шльондрою.
Щоб здаватися ніби доброю,
накриваю тягар ковдрою —
і тягар його, тягара мого,
впав як гривня. Раптово, як гривня.
Але ти гостри свої бивні!
Не здавайся, малий, будь сильний!
Не лякайся, чувак, не сси!
Неси свій тягар! Неси!
РИТМ
Ти, напевне, мав
почуття ритму.
І, напевне, хороший слух.
Ти кохав не її,
а тіло тендітне,
било серце ритмічно:
— Бухх!
Свої п'яні очі
підводив вгору
і зітхав так, як завжди, в такт.
Вона знала тебе.
Вона знала твій ритм.
Повторяла римічно:
— Так!
Я не перша любов,
не остання коханка,
та єдиний програний бій…
Я ніколи не знала
твого ритму,
бо завжди задавала
свій.
ПАНЕ ПРОФЕСОРЕ!..
Ти кажеш:
— Open the book!
ти хочеш мене
навчити
своєї мови солодкої?
Своїми словами гарячими
як в поцілунки сповити?
Мене, невинну?
Ти кажеш:
— Open the window!
Ти кажеш, тобі
душно?
Що, піт стікає по шиї,
за комір і вниз, по спині?
Не стримуй!
Ти кажеш:
— Open the door!
Ти, любий, кудись
поспішаєш?
Чи хочеш
до мене в гості?
В мої обійми пірнути…
Заснути…
Ти кажеш:
— Open your heart!
Я, здивовано:
— Open your mind!
Шановний! Open your mind!
Я на двадцять років молодша!
І я Вам, на жаль, не пара!
І знаєте, третя пара,
(тим більше — третя парта!)
не місце і зовсім не час
для Вашого щастя,
а я —
зовсім не місце
для Вас…
|