Юрко Позаяк
КВАЗІАМОР
Квазіамор — прекрасна штука,
Як солодко хвилює нас
Шалена серця псевдомука,
Страшне страждання лиш на час!
Ерзац-кохана! Ти не знаєш,
Як квазі я тебе люблю!
Віддай же все, що ти ще маєш,
Своєму псевдокоролю!
Принцесо! Швидше роздягнися!
Принцесо! Швидше на матрац!
Ну, все в порядку, — понеслися:
Ерзац, ерзац, ерзац, ерзац!
1988
НА ФІЛФАЦІ
Я в тебе вганяю червоний брусок,
Але головне — це духовний зв’язок.
Ти виєш, скавчиш і кусаєш подушку,
А в серці у тебе Шевченко і Пушкін.
І разом із нами сплелись у клубок
Ахматова й Лорка, Цвєтаєва й Блок.
Навіки я рідному вдячний філфаку
За те, що навчився духовного факу!
1989
ОБІРВАНИЙ ЖІНОЧИЙ СОНЕТ ПРО КОХАННЯ
Ти увійшов у мене наче спис
Й обвис…
1991
|