Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Світлана КОСТЮК

Світлана КОСТЮК

***

Мої слова соромились іще
Торкатися слідів твоїх і вулиць…
А вітер вперто підставляв плече—
Свавільний, вільний, молодий прибулець…
Я над усе хотіла одкровень,
Краплинки дива на струні високій.
Взамін губила сни свої і спокій
На сторінках збентежених пісень…
Налаштування на одну струну
Бажали душі, спраглі сонця й дива.
І я була приречено щаслива
На вічність, може, чи на мить одну…
Бо що життя? Польоти до небес?
Чи , може, вміння втриматись ногами
На цій землі, що відцвітає з нами
У затишку незвіданих чудес? ..
Відлуння снів — матерія тонка…
Відлуння слів — мелодія любові…
Торкаюся тебе лише у слові…
Тремтить рука…
О як 
тремтить 
рука…

***

Історія одного прощання

Мерехтіла свіча…палахтіла тоді свіча…
Коли двоє зайшли…Коли просто сиділи й мовчали…
А за вікнами вперто дзеленькав розбитий час
І сірішали вмить розфарбовані сонцем причали…
Всі слова були зайві. Мовчанням була глибина…
Щось теленькало в серці надривно, а щось відчайно…
— Наша зустріч — остання, — сказала тоді вона…
І застигла, затихла, як горда ріка Почайна…
— Що ж я згоден, я згоден, — ледь чутно пробурмотів…
І тремтіла рука, що тримала невипиту каву…
Все навколо тьмяніло від поглядів їхніх і слів,
Від енергії звуків ховалась душа в балаклаву…
Авантюра чи подвиг — забути його ім’я?
Авантюра чи подвиг — від неї піти навіки?
Процитованим болем сходило кожне «я»
І ховалось на мить під опущені тихо повіки…
Опускалася стеля на чийсь ефемерний світ…
Затихала в маленькій кав’ярні мелодія джазу…
За вікном опадав раптово бузковий цвіт
І незграбно відлунював стукіт розбитого часу…
Вони знову мовчали…а стеля кудись пливла…
Застигала на денцях горняток кавова гуща…
І сказала ЛЮБОВ цим людям(коли вже ішла)
Що вона неподільна
Неспіймана
Невмируща…

***

Ця коронована осінь, задивлена ввись...
Ця позолота років, і думок, і приречень...
Тиша вагоміша...Просто спивай і дивись,
Слухай життя, як основу для рим і для речень...
Слухай себе, розчиняйся у світлі, щоб знов
Цвітом душі пломеніли сузір’я високі...
Щастя — це світло, а світло — незгасна любов,
Що для душі і блаженство, й розмірений спокій...
Слухай цю тишу. Вона у тобі і в мені...
Вірші — також заримована магія тиші,
Пам’ять сердець, надчутливі космічні вогні, 
Подихи наші — прискорені і сміливіші...
Гонять вітри каравани барвистих думок.
Творить печаль наших мрій кольорове графіті...
Трепетна музика кожен озвучує крок
В ніжній клепсидрі, крихкому дзеркальному світі...
Наше кохання — нестримний космічний потоп,
Музики слів і думок неодмінна предтеча...
Ловимо зорі в невидимий свій телескоп...
Осінь.
Печаль.
І окрилена пісня лелеча...

***

Уповні місяць. Відьма ніч…
Тріскуча ватра.
А гра була не варта свіч,
Таки не варта.
Фальшиво котяться дими
По травах жовтих.
Цю фальш давно відчули ми —
Претензій жодних.
Кокетки-зорі миготять —
Вони нас бачать.
Погаслі іскри від багать —
Як тінь пробачень.
На почорнілому вже пні —
Сліди пожежі…
Вдалось, таки вдалось мені
Не йти за межі.
Себе рятуючи, брела 
Причинна наче…
А тінь зотлілого крила
Ще й досі плаче…


***

ми з осінню зіграєм в дві руки
цю увертюру для стрімкого падолисту
і для життя позбавленого змісту
на темних колах світлої ріки...
зіграємо зіграємо "на біс"
для жолудів опалих і каштанів
для почуттів невидимих фонтанів
для всіх земних акторів і актрис...
ми мріяли зіграти так удвох
надривно-тихо ніби на прощання
мелодія буває теж остання 
у ній фінальні ноти пише Бог...
уявимо що скоро вже фінал 
що спалюєм себе на попелищі
І звуки підніматимуться вище
понад підмостки сцени понад зал
так грають на межі або у сні
без партитури і аплодисментів
задля любов’ю зцілених моментів...
ти підіграєш осене мені ?..

Світлана  Степанівна Костюк — волинянка. Поетеса, журналіст, громадський діяч. Член НСПУ. Автор книг "Спалахи душі", "Наодинці зі світом", Листи без конвертів", Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах", дитячих "Маленьке диво" і "Мереживо чудес". Переможець Міжнародного літературного конкурсу "Між словом і вічністю"( Італія, Неаполь, 2015) а також   Всеукраїнських конкурсів до 200-річчя Т.Г.Шевченка, ім. Леся Мартовича, "Незламні українці",   та ін. Поезії перекладені англійською, польською, російською мовами.

*
Нагору