Олександр Гаврош
З добірки "Фалічні знаки"
ЗНАК СОРОК ДРУГИЙ
Срібний хрестик на чорнім шнурочку
Покотився з моєї сорочки
На розкішні перса упав
Але потім здивований встав
В такт коханню хитається
Твого обличчя торкається
Спритно злапала хрестик устами
І звивалася з ним - до нестями
І стискала його в зубах
Поки нервно не скрикнула: "А-ах!"
Випав хрестик із губ
Перелюб?
Перелюб!
Ой люб!
* * *
Ти згинала його, наче лук.
Ти терла його, мов на тертці.
Викручувала м’язи і жили.
І розпинала його на собі.
Та він тримав свою голову гордо.
Ти стискала його за горло,
Ляскала його по щоках,
Плювала йому в обличчя,
Здирала багрову корону.
Та він не схилив голови.
Тоді ти уражено вклякла,
Умила, обтерла косами
І гаряче в губи криваві
Його цілувала.
Не витримав він —
і... розридався.
* * *
Взяла горобчика в жменю:
«Бідненький, геть заморився...»
Гладила і зігрівала руками:
«Що ж ти такий нерозумний?»
Пригортала до теплих грудей:
«Ось, відпочинь трошки».
Хухала м’якими губами —
Поки окриленим птахом
Він не здійнявся увись.
«От бачиш...»
|