Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Руслан ЮХИМЧУК

Руслан ЮХИМЧУК

Ти знаєш?
Я так люблю тобі шептати...
Ти ж знаєш,
Не вмію я тобі брехати...
Ти знаєш?
Як звик я твою руку відчувати...
Ти ж знаєш,
Без тебе я не можу спати...
Тепер ти знаєш...
Знаєш...
Знаєш...
Ти владу наді мною маєш,
А я безсильний,
Я вразливий,
Ти вольная творить що хочеш,
Що забажаєш...
Ти знаєш?
Як люблю тобі шептати...
Уголос правду не сказати...
Так тихо-тихо,
Щоб ніхто не чув,
Щоб не віддати.
Так тихо-тихо щоб не знати,
Нікому і ніколи достеменно.
Так тихо-тихо,
Темно-темно...
Ти знаєш?
Я так люблю тобі шептати...

***

тихо-тихо.
все.
я тут.
тут
наші дні всі зібрані в жмут
тут
наша обопільна дурість
по віддзеркаленню очей майнула хмурість —
утекла
отут
під заревом упавшої зорі
смарагди бурштином сіяють
тут
всі слова цілющу силу мають
все тут
усі найменші порухи і шевеління губ
всі сльози,
всі слова,
їм вистачить всім місця
тут
усе, що було прийнято у дар
і все дароване натомість
уся почута правда —
вся її вагомість
десь тут
упевненість і все бажання віри
увіруваність в свою силу
тут всередині
унісовані пісні
дають для пульсу ритм биття
тепер отут — бо ти — моє життя
тут шепіт сокровенності, і неймовірно гучно
крізь потягів пісні промовлене ледь чутно...
воно ось тут
відлунням звучно
із головою видає мене
все тут
бери
Воно — твоє.
тримай
повір
Люблю Тебе.

***

можна?
я поплачу,  
у тебе на плечі?
я тільки раз,  я тихо,
ти тільки не втечи...
можна?
хоча б одну
сльозу,
її побачити дозволю мабуть лиш тобі.
прошу,
ти не гризи себе сумлінням.
можна?
ну хоч одну,
одну єдину, за всі роки горіння
можна?
я ж сам собі такого не вдарую
"не маю права" —
день у день від себе чую
то можна?
одну лиш концентровану краплину,
проміле з 200 у кожнісінькій частині,
лише одну,  а в ній нехай на волю
усі образи,  злості,  артеріально-чорні лиховини
линуть
вони підуть, і солі не залишать
згинуть...
можна?
я обіцяю,
я тільки раз,
я тихо...
можна?..

***

В руках гітара,
навкруги,
я граю, граю —
а вона мовчить
Яскрава ніч,  
яка яскрава ніч!
Посипалось у серце мов граніт
Питань важких,
зрадливий мій неспокій
і що тепер мені робить?
я ж так пропав...
віддався на поталу
кароокій...
я сам із себе чесно кажу
в шоці
я ж був уважний,
був уважний в кожнім кроці!
а тут усе летить під три чорти...
під три чорти!
коли не мене
глянеш
ти...
Земля втікає,
струни ледь звучать,
від вітру похитнусь...
замріяний
стою
здається була ніч...
дивлюсь...
дивлюсь я і не бачу,
не бачу того,
ві сні чи наяву,
я сплю...
вщипніть мене,
я сплю...

***

Чи все ж не сплю?
Занадто солодко
було...
Тримати твою руку,
Вслід,
Дивитись в очі,
Що в раю,
Були б найкращими із зір...
Які подарять красоту Твою
Мені...
Чи ні...
І я надіюсь,  
Я не знаю
Не знаю сам чого чекаю
від неземної красоти...
Чому?
Чому?
Чому це саме ти?
Чому знайти тебе раніш
не зміг але хотів,  
тихіш...
Чому ми не зустрілись в парку..?
Ба підійшовши слів не міг знайти,
Опріч тебе трояндочку поклав на лавку,
із фіолету білим — знаєш тільки ти.
Я чую все ...Усі твої думки...
І я не винен...
Винна ти...
Бо ж ти є там — у голові,
У білосніжному вбранні...
Там тільки ти,  
Там зараз тільки ти...
Всі помисли мої,  усі думки
Живуть тобою і чекають...
Коли ж мені ...
Всміхнешся ...
Ти...

***

Руслан Юхимчук

Руслан Юхимчук.18 років студент ЛНУ ім. Франка факультет Електроніка 1 курс.
кредо: "В мене немає вибору окрім зробити це все, і зробити якісно" + "Дай Боже,  щоб не гірше"

*
Нагору