Марко МОВЧОК
САД МАРКІЗА ДЕ САДА-2
Їдьмо, Галю, з нами,
з нами, козаками...
я — ескадрон махновців.
— хочеш?
я коні ставлю коло хати
тебе я ставлю — серед хати
й благословляю починати:
нас двоє — на твій зад і перед
(о, яблука, пружні й зелені!)
ще двоє — в рот тебе годують
гірким густим гарячим медом
(о, той язик твій електричний —
він лиже леза ятаганів!)
ще двоє — в ямки, де ключиці...
а дев'ятьом дістались перса
(як дітям — пироги з калиною
ще п'ять — ті на живіт твій пишний...
ще семеро — на ясну спину
(пух золотий поміж лопаток!)
ще чотирьом даєш ти руки —
і в пригорщі солоні сиплють
важкі горіхи поцілунків!
ще десять — моляться колінам...
галоп — до ранку!
ніжна бранко
я — ескадрон махновців
— хочеш?
|