Назар ГОНЧАР
КОНКУРС
я – назар гончар –
чаргон
оголошую конкурс:
дівчата
ну хто!
закохає мене зачарує?
нагорода –
то я зачарований
ТЕЛЕФОННА СЕРЕНАДА
– гов!
– агов!
– виходь! любове
– та ну?
– тану
– та ну!
– ну тоді до почуття –
до почуття
***
одна моя знайома
телефонна будка
якось прилягла на бік
а може впала
чи змучилася?
чи вкучилося?
а може в мене леда-чого
залюбилася
ТАКА ЛЮБОВ
– гай-гай – зима
не гай нема
гайда маків
в гай… ’ма…
ГО-О-ОЛ
одне одного беремо в оберемок
!як пригубимося
ти – мій притулок
я – твій
!ти така гласкава
!а яка цікава
твоя циця права
тобто ліва
то права – моя рука
!а яка ти ніжнонога
між
нами
нема
нічого
бо
ми
єдиний
цілунок
***
а дама
адама
коха
[1989]
* * *
чи ти бавиш мене чи нудиш
залежить від мене
чи ти любиш мене чи не любиш
залежить від тебе
чи мені на тому залежить
голосую за незалежність
* * *
люблю sinead o’connor
моєї мови по-моєму не чути нікому
поцілуйся пане-боже
в душу
влізь-но в мою
шкуру — пій:
горе-горе безсилим
***
Пану Послу Ірландії в Україні
Гончара Назара Михайловича-Томича
(дзвонити: (0322) 712125)
Заява
Люблю Sinead O’Connor Прошу
послати Їй Мене як порадунок
8.12.92. НГончар
ЛЮДИНІ
моїй
людина
ludens
чудо-
чадо-
радо
гончаруємо
творимо
біг-баг-бга
на колі но-вісь?кому
ми
коло
святий
дар
чудотвір
гончарові
гончарова
намісила
нам і сила
ab ovo
ліпота
сім’я
він-ця
подвійне дно
яйце-райце
клітковина
природи
плодоноші
тяжінь
живо-тато-тінь
начини-
бо гладущик
до душі
людині
(19.12.95)
***
приблизно дводюжиноніжно і ніжно
реберно-щабельно-драбинно залізши
за щастя ключем в заключиччя
аж смішно
по шию пошиюся в пустощів дріжджі
і пестощі пішки бродитимуть пишно
щоб пошепки пчихнуть
від втіхи пищи
щип-
щип-
щип-
щип!
[2001]
***
розкрийся
книго любові
розкрийся книго
любові роз
крийся
[2008]
ЧОЛОВІК-ХРИСТЕЛЮБЕЦЬ
моя долоня – мандрівниця
по моїй сплячій красуні-жінці
душевно так порозкошує
моє перо подорожує
по білій-білій гладкій сторінці
шукає шифру таємниці
мої вуста – води ’д’ криниці
цілющої-і – і в поведінці
мої слова почуй невсує
моїм благословенним х[уєм]
що був сховався до піхви жінці
мов жрець складу я жертву жриці
мов жеребець тій жеребиці
кидаю жереб – і наздогінці
лунає долі алилуя
не весь умру – весь не умру я:
гончаренятко та й навколінці
складе череп’я черепиці
СИЛА-БО ТО – НІКА
жінку
з кобіт
чоловік
мужчинка
пальчиком
рима дверима
дверима рима
пальчиком
паличкою
ЗАГРАВКА
одверто
отвір
отвори
проникливо
проникну -
никну -
ну
***
Назар Гончар
Народився 20 квітня 1964 року у Львові. Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1986). Співзасновник групи «ЛУГОСАД» (1984), був належником до Асоціації українських письменників, об’єднань паліндромістів «Геракліт (Голінні ентузіасти рака літерального)» (1991) і «ПУП (Планетарна Управа Паліндромії)» (1993), Львівського Бельманівського Товариства (1997). Заснував поетичний «Театр Ледачої Істоти» (1991) та студію перформенсу «Perhaps» (2004). Був організатором міжнародного літературного фестивалю «Inscriptis» у Львові (2003-2005), учасником численних літературних акцій і на батьківщині, й за кордоном. Автор поетичних збірок «Закон всесвітнього мерехтіння» (1996, 2007), «Книжечка Назара Гончара Михайловича» (2000), «граНЬ заонач» (2001), «ПРОменеВІСТЬ» (2004), «Не здуру ґуру дзен» (2008). Його збірки вийшли в перекладі польською («Gdybym», 2007) та німецькою («Lies dich», 2008; «Dichter noch dichter», 2011) мовами. Видав книжечки для дітей «Казка-показка про Байду-Немову» (1993), «Суперравлик» (2008), «Рубане-пиляне знов розквітле» (2009). Помер 21 травня 2009 року в Ужгороді.
|