Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки

Любовно-eротична лірика



Hosting Ukraine


*

Оксамитка БЛАЖЕВСЬКА

Оксамитка БЛАЖЕВСЬКА

Магніти в цукрі

Магніти в цукрі
Магнітонестерпні
Магнітонетерплячі
Магнітяться
За рахунок солодкості,
Що їх поєднала
Сила їх притягання
Вимірюється не в ньютонах
І далеко не в джоулях
Це щось більше
Це те, що обертає земну кулю
Що рухає вітри
Що збурює цунамі
Протилежність
Невичерпність
Іскри перфекціонізму
В магнітоочах
І навіть магнітофони
Радянського зразка
Виявляються зайвими
Коли вмикається на увесь звук
Магнітоопера
Що аж здригаються
Всі галактики
І рука виводить на папері
Круги силового поля
МагнітоВибух
Як феєрверк
Цукор розплавився
Ось так з’явилося Світло

Переформатуватись

Змінюю любов на самотність
Хтось чи щось каже мені, що це правильно
Міряю відстань і простір
Виявляю, що міряч зламався
В голові застигло желе даремних ілюзій
І я витягаю з нього цитринки
Хочу змінити склад світла і серця
Хочу любити..

ЛимоноЦілунок

Жовтий-жовтий лимон..
П. Гудімов

Долькою лимону
Торкаюсь твоєї шкіри
У моїх очах
Ти стогнеш, вмираєш
І воскресаєш
Бо очі мої лимонні
Кислотою вражений мозок
Додай цукру, хлопче

Лимонно притулюся
До лівої щоки
Й в екстазі поцілунку
Вкраду твою температуру

ЧуЧо*

Знову в моїх обіймах
мій солодкий чучо
скидаєш з мене одяг
і цілуєш мої чутливі пальчики
чи відчуваєш ти чучо
як кров’яні тільця
починають рухатись
по маршрутах?
навіщо ти їх лякаєш?
чучо не дивись на мене
так зворушливо
не проймай до глибини душі
чучо твої долоні торкаються серця
проникають в його капіляри
і плачуть там
мій чуттєвий чучо
пообіцяй злизувати сльози
що капатимуть
під час нашого єднання
хоча б так ти допоможеш
мені не воскреснути
мій пристрасний чучо
радіохвилі знову передають дощ
а сонце на твоїх устах
таке смачне
таємниці чучо не забуваються
вода газ лід в твоїх дзеркалах
клинописи як татуаж на шкірі
чучо я знову проспала свій поїзд
паралелі рук-ніг
а так хотілось бути…

ЧуЧо* - чужий чоловік (слово складене з перших складів двох слів)

Мед.Він

Навіщо тобі крем для тіла?
Давай я намащу тебе медом
Таким солодким, таким сонячним
Уявляєш, тисяча сонць
Будуть танцювати гопачка
На наших плечах?
І не треба буде купувати
Цукерки і тортики
Щоб задовольнити
Потребу у солодкому

Мед-він прозорий,
Коли свіжий
Через нього ми будем
Бачити одне одного

Знаєш, мед-він пронизує
пронизує, пронизує
проникає в пори
всмоктується в кров

Мед він, він мед

Відчуваєш, як смачно
Буде тим,
Хто наміриться
Ту кров спробувати?

Мед він, він мед

Мед-він наш спільний бог
Мед-він єдиний, у кого ми досі віримо
Бо він нас поєднує
Своєю солодкістю

Давай запалимо свічі
І будемо хрумтіти кристаликами
Меду.

П.С. Куди ти йдеш? Йди з медом і без меду не приходь



***

Мої губи досі болять від твоїх поцілунків
Солодко і пристрасно ти проникаєш в мою сутність
Розпанахуєш мою душу навпіл
І п’єш кров з присмаком авантюри
Кров, насичену високоякісним мартіні
І дешевим пивом з найближчого кіоску
Ти випиваєш, наче йогурт, мою плазму,
Мої кров’яні тільця,
Мої судини перетворюються на трубочки з фаст-фуду
І ти їх скручуєш у вузлики
Ти пожираєш мою сутність
Так солодко й пристрасно
Так несамовито й жорстоко
Що серце стає волейбольним м’ячиком
Легені перетворюються на повітряну кульку
Тіло - на статую грецької богині
У якої губи червоніють від твоїх поцілунків

Любов на відстані

Любов на відстані – то не любов,
То лиш ілюзія любові,
Що втілюється в нестерпно
Довгих чеканнях на
Платформах вокзалів,
В безперервних телефонних
Розмовах ні про що,
В постійному думанні
Про суб’єкт закоханості

Любов на відстані – то не любов,
То лиш алюзія любові,
Що виявляється у квітах,
В солодких поцілунках,
В магнітах на холодильнику,
В листівках,
В трепетних листах,
Що так нетерпляче чекаєш

Любов на відстані – то не любов,
А така собі колізія життя,
Така неначе й справжня,
А водночас така гірка

Любов на відстані – то не любов.
Цьому перечать лише ті, хто досі вірять в неї

Поезія в душі
(майже еротичний сон)

Мій любий літераторе,
Що підглядає за мною у душі,
Що ти хочеш побачити:
Спокусливі стегна,
Надимлені перса,
Стрункі звабливі ноги,
А чи мою душу розхристану,
Сповнену відчаю
І скроєну з авантюр?
Чи знаєш ти щось про неї?
Чи зможеш зрозуміти бодай щось,
Дивлячись лише
На звабливу оболонку?

Пацьорки води скочуються
По розпашілому тілу.
А ти все дивишся,
Шал твій клекоче,
Безумовно, хочеш
Взяти і заволодіти мною,
Але ні…
Краще напиши вірш
Про те, як ти за мною підглядаєш у душі,
Як сприймаєш мої надимлені перса,
Мої спокусливі стегна,
Як шал твій клекоче,
Бо так мене хочеш…
Якщо дуже постараєшся,
То твій вірш опублікують
І ти станеш відомим поетом.
Але не забувай мене,
Ту поезію в душі,
За якою ти підглядав,
Яку ти видивлявся,
Якою ти сповнився вщент.
І тепер я в тобі клекочу,
Бо так хочу…

Колами

А ми з тобою все ходимо кОлами
кОлами-колАми
кОлами-колАми
кОлами-колАми
кОлами-колАми
кОлами-колАми
кОлами-колАми
кОлами-колАми
кОлами-колАми
кОлами-колАми
МикОла, скільки можна так ходити?

Оксамитка Блажевська

Поетка, організатор літературних акцій.
Народилася 24 травня 1988 року у місті Хмельницькому.
Координатор літературного клубу «Маруся», організатор літературних заходів та літературних вояжів, модератор літературного фестивалю під час Форуму видавців у Львові.
Активно займається фотографією та публіцистикою.
Освіта – загальноосвітня школа №18 ім. В. Чорновола (м.Хмельницький), НПУ ім. Драгоманова (Київ), спеціальність – літературний редактор.
Вірші почала писати зі шкільного віку. Публікувалась у збірках творчості студентів НПУ ім. Драгоманова, студентських газетах «Студентський глобус» та «Драгомановець», в журналах «Філео+Логос» та «Просто неба», альманасі Другої літньої літературної школи, збірці «Ніч еротичної поезії».
Брала участь у багатьох фестивалях – «Країна мрій, «Сліва-фест», «СУП», «ЗАХІД», «Буслав-фест», «Рурисько» та ін.
Девіз життя і творчості – «Все буде в шоколаді!».
Активна, ініціативна, відчайдушна, з присмаком авантюри творча особистість, що завжди змінює світ навколо себе на краще.
Мешкає у Києві.

*
Нагору